На початку вересня Верховна Рада зробила важливий крок, який може змінити майбутнє української економіки: підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Це рішення відкриває нові можливості для розвитку криптоіндустрії в Україні після років невизначеності та пошуку балансу між свободою бізнесу й необхідністю державного регулювання. Ми поступово наближаємося до реальної легалізації ринку — але чому це так важливо?
Регуляція як драйвер економічного росту
Легалізація криптовалют відкриває вікно економічних можливостей для України. На прикладі таких країн, як Швейцарія, Литва, Естонія, Португалія, які зуміли грамотно побудувати регульований ринок, ми бачимо, як правильно організована криптоіндустрія може перетворитися на привабливу платформу для глобальних інвестицій. Завдяки позитивному досвіду ці країни трансформувалися у сучасні центри фінансових і технологічних інновацій та венчурного капіталу.
Я впевнений, що Україна має шанс на своє економічне диво. Зрозумілі правила гри й бізнес-орієнтований підхід здатні повернути в нашу країну капітали українських криптоентузіастів, які сьогодні переважно працюють за кордоном. Це шанс залучити іноземні інвестиції, оживити економіку та дати потужний поштовх до модернізації фінансових ринків.
Розумна регуляція дозволить створити сприятливе середовище для стартапів у сфері блокчейн та стимулюватиме інновації. Токенізація активів, смартконтракти, цифрові фінансові сервіси — усе це стане ближчим і зрозумілішим.
Разом з тим держава отримає додаткові податкові надходження, які можна буде спрямувати на відновлення країни та розвиток інфраструктури.
А головне — зараз ми маємо шанс побудувати ефективний крипторинок з високими стандартами, прозорістю та win-win підходами для усіх стейкхолдерів (від держави, до бірж, інвесторів і користувачів). І цією можливістю потрібно скористатися.
Зміни в законопроєкті
Законопроєкт №10225-д вже містить низку рішень, на які чекала галузь. Зокрема документ, враховуючи міжнародний контекст, дозволяє компаніям-нерезидентам із довірених юрисдикцій легально працювати в Україні.
Але важливий момент — щоб національна криптоіндустрія обʼєднала довкола себе не тільки іноземних гравців, а мала дійсно українське обличчя, то варто продумати умови для компаній з українським корінням та бенефіціарами-українцями. Адже ці компанії вже фактично обслуговують наших користувачів, завоювавши їх довіру. Вони вже побудували надійну інфраструктуру, отримали ліцензії в ЄС і працюють відповідно до регламенту MICA. Тому їх першочергово варто повертати в Україну. До того ж підтримка наших компаній допоможе зміцнити локальний бізнес і стане хорошим вкладом у розвиток та стабільність національної економіки.
Також варта уваги пропозиція прирівняти низку активів, емітованих за кордоном, до українських. Це допоможе нашим бізнесам залишатися частиною глобального ринку без втрати власних позицій. Але у цьому контексті важливо також контролювати токени з юрисдикції країни-агресора, які можуть намагатися потрапити на ринок через посередників з ЄС чи інших країн.
Виклики, які ще потрібно подолати
Втім, попереду — ще чимало дискусій, адже законопроєкт потребує доопрацювання. Одне з ключових питань — визначення регулятора крипторинку. Однозначно, це має бути орган, здатний працювати із сучасними технологіями та бути гнучким у прийнятті рішень. Регулятор у розбудові ринку має керуватися кращими світовими практиками й національними інтересами.
Окремої уваги потребують податкові умови для учасників ринку. Як показує світовий досвід: встановлення високих ставок податків не завжди призводить до зростання податкових надходжень. Адже коли збори стають занадто великими, завжди є ймовірність, що компанії розглядатимуть більш стабільні та вигідні у плані податкової політики юрисдикції. В результаті — втрати для держави. А без присутності великих гравців складно розраховувати на масштабні інвестиції, довгострокову ліквідність і розвиток інфраструктури.
Тому якщо ми хочемо побудувати в Україні дійсно потужний ринок, то виважений податковий підхід є обовʼязковим. Оптимальна пропозиція — встановити упродовж пільгового 2-річного періоду лояльну ставку оподаткування доходів з віртуальних активів (наприклад, на рівні 5%). І це рекомендовано для всіх учасників ринку — як для компаній, так і фізичних осіб.
Ще одна окрема дискусія щодо потрібних доопрацювань — використання віртуальних активів як засобу платежу. Можливо, вони не повинні конкурувати з національною валютою, проте можуть стати важливим інструментом у господарських операціях. Також варто подумати над тим, щоб окремі активи, зокрема стейблкоїни, використовувати й у корпоративних відносинах — наприклад, як внески до статутного капіталу.
І ще одне питання, яке точно не можна залишати на потім, і тут не може бути жодних компромісів — це заборонити доступ до нашого ринку компаніям, які мають зв’язки з країною-агресором. Наш ринок має бути захищений від усіх спроб пропустити таких операторів, які обслуговували громадян країни-агресора під час війни. Якими б привабливими не здавалися їх інвестиції, для таких компаній усі двері та можливості повинні бути зачинені.
У підсумку додам, що ухвалюючи законопроєкт про регулювання віртуальних активів, Україна не повинна повністю калькувати європейський регламент MiCA. Не зовсім правильно просто копіювати ці стандарти без повної інтеграції в європейські інституції — адже Україна ще не відповідає вимогам ЄС у таких сферах як банківська діяльність, боротьба з відмиванням грошей, тероризмом і корупцією. Тому, так, принципи та цінності MiCA мають бути в основі нового закону, але з урахуванням українських реалій і того факту, що ми ще тільки на шляху до ЄС.
Чому важливий діалог між ринком і державою
Найважливіше зараз — щоб держава не лише ухвалювала закон, а й чула бізнес. Діалог із ринком, особливо з компаніями, які мають міжнародний досвід, — це ключ до створення ефективного регулювання. На базі бізнес-спільноти Diia.City.United вже створена робоча група, яка подала свої пропозиції до законопроєкту. Ми запрошуємо долучатися до цієї ініціативи прогресивні компанії, яким не байдуже майбутнє країни.
Сьогодні Україна має реальний шанс стати європейською крипто-Меккою. І це не гучні слова, а перспектива, яку можна реалізувати завдяки правильним рішенням. Для цього важливо створити прозорі правила, дати простір для інновацій і забезпечити чесні умови для всіх учасників ринку. Якщо ми скористаємося цим шансом, то отримаємо інвестиції й покажемо, що Україна шукає шляхи для кращого економічного майбутнього.