У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України надала Службі безпеки України право розробляти законопроєкти та вносити їх на розгляд Президента і Кабінету Міністрів.
Про це у коментарі Kyiv Post розповіла голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, народна депутатка Юлія Яцик.
За її словами, за законопроєкт №12028 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури підготовки проєктів нормативно-правових актів» проголосували 230 народних депутатів.
Водночас після ухвалення цього закону Служба безпеки України не стала офіційним суб’єктом законодавчої ініціативи. Адже спершу документ має розглянути уряд, Офіс Президента або відповідний комітет Верховної Ради. Лише після цього законопроєкт може бути зареєстрований на сайті парламенту.
«Суб’єктами законодавчої ініціативи є ті, хто може подати законопроєкт від свого імені — як уповноважений орган чи посадова особа. Але проявляти ініціативу інші структури все ж можуть. Наприклад, певні пропозиції, які обговорюються на Ставці (Верховного Головнокомандувача - ред.) за ініціативою Служби безпеки, потім можуть бути внесені до парламенту як президентські. Так, зокрема, було із законопроєктом про кримінальну відповідальність за порушення санкційних обмежень: фактичним ініціатором виступала СБУ, а офіційним — Президент», — пояснила депутатка.
При цьому, за словами Юлії Яцик, Служба безпеки України і раніше могла надавати пропозиції, якщо вбачала необхідність внесення змін до законодавства. Зокрема, звертатися до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
«До слова, Служба неодноразово за весь час каденції Верховної Ради запрошувала парламентарів на презентації своїх законодавчих ініціатив і пропозицій. Тобто насправді правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки, неформально і раніше мали можливість подати свої звернення до парламентського комітету, ініціюючи ті чи інші зміни до законодавства. Наприклад, це відбувалося у формі комунікації з Верховною Радою — через звернення, листи чи участь у засіданнях комітетів», - заявила Яцик.
Про що йдеться в законі
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що в умовах воєнного стану постала потреба належного врегулювання питань, які належать до компетенції Служби безпеки України. Зокрема, йдеться про необхідність розроблення нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів. Водночас СБУ не мала таких повноважень відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України».
«Проєктом закону передбачено внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України”, згідно з якими Служба безпеки наділяється повноваженнями розробляти та вносити на розгляд Президента України і Кабінету Міністрів України проєкти нормативно-правових актів із питань, що належать до її компетенції.
Крім того, відповідні зміни передбачені до Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, якими Службу безпеки включено до переліку суб’єктів, що мають право ініціативи у прийнятті актів уряду, їх підготовці та внесенні на розгляд», — йдеться в пояснювальній записці.
Згідно з карткою законопроєкту на сайті Верховної Ради, документ було внесено до парламенту колишнім Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем близько року тому — у вересні 2024 року. З квітня цього року законопроєкт готувався до розгляду у другому читанні.