Українці знову й знову доводять: навіть у надскладних умовах повномасштабної війни можна не лише вистояти, а й упевнено рухатися вперед — розбудовуючи сильну державу зі стійкою економікою.
Ми зміцнюємо інституційну спроможність органів влади, модернізуємо державні сервіси, вдосконалюємо законодавство, залучаємо інвестиції та розвиваємо інноваційну й креативну екосистему.
Показовим прикладом цього поступу є національна система інтелектуальної власності: лише за кілька років вона перетворилася на дієвий інструмент економічного розвитку, який дає розробникам, креаторам і підприємцям змогу успішно просуватися не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку.
Цей поступ був би неможливим без тісної співпраці з міжнародною спільнотою. Саме тому Україна послідовно укладає стратегічні домовленості з ключовими міжнародними організаціями та партнерами, зміцнюючи репутацію надійного учасника у сфері інтелектуальної власності. Яскравим підтвердженням цього стала участь української делегації у роботі Генеральної Асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) у Женеві. Та про все — по черзі.
Ще декілька слів про те, чому це важливо
Інтелектуальна власність є фундаментом сучасної економіки, яка поступово трансформується в економіку знань. Саме розвинена та надійна IP-система формує привабливий інвестиційний імідж держави, дає змогу авторам, винахідникам і креаторам просувати свої ідеї у світі та — що не менш важливо — гідно заробляти на них, забезпечуючи водночас надходження до державного бюджету. Водночас жодна національна система інтелектуальної власності не може розвиватися у відриві від глобального контексту: чим глибше вона інтегрована у світову IP-екосистему, тим ефективніше виконує свої функції.
У цьому контексті Генеральна Асамблея WIPO є важливою платформою, на якій українська делегація має змогу не лише привертати увагу міжнародної спільноти до ключових для нас питань. Насамперед ми постійно закликаємо до притягнення росії до відповідальності за завдані Україні збитки та порушення норм міжнародного права, а також до протидії зловживанню країною-терористом глобальними системами WIPO. Водночас участь у засіданнях дає нам можливість безпосередньо впливати на ухвалення глобальних рішень, що стосуються розвитку національної системи інтелектуальної власності та, ширше, економічного зростання України.
Яким чином? Розповідаю далі.
Партнерства, що справді працюють
Отже, у Женеві українська делегація провела низку зустрічей, під час яких уклала нові та оновила чинні домовленості. Передусім, за підсумками двосторонньої зустрічі з Генеральним директором WIPO Дареном Тангом, було підписано черговий Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та WIPO на 2025–2027 роки. Документ відкриває новий етап співпраці у сфері інтелектуальної власності — зокрема щодо цифровізації, розвитку малого та середнього бізнесу, підтримки інноваційного й креативного секторів тощо.
Окремо Меморандум передбачає практичні заходи для зміцнення потенціалу УКРНОІВІ — зокрема ті, що сприятимуть розвитку операційної діяльності та ІТ-інфраструктури відомства. Іншими словами, завдяки цій співпраці якість роботи українського IP-офісу зростатиме, а сервіси стануть ще зручнішими й доступнішими.
Нагадаю, що на базі УКРНОІВІ діють національна мережа TISC (Центри підтримки технологій та інновацій), IP Academy (Національний навчальний центр з інтелектуальної власності) та Центр медіації й посередництва. Усі ці ініціативи реалізуються у тісній співпраці та за підтримки WIPO. Кожен із проєктів, поряд з іншими напрямами, залишається серед пріоритетних сфер подальшої взаємодії, визначених у новому Меморандумі.
Також було підписано оновлений Меморандум про посилене технічне та стратегічне партнерство між УКРНОІВІ та Європейським патентним відомством (EPO). Документ передбачає співпрацю у сфері патентної експертизи, розвитку інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, обміну даними та інших стратегічно важливих напрямах. Він не лише відображає спільні технічні пріоритети, а й засвідчує справжню солідарність у складні часи — солідарність, підтверджену конкретними діями.
У продовженні послідовної стратегічної та технічної підтримки Україну запевнили також керівництво й команда Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та представники Єврокомісії. Під час зустрічей із ними йшлося про подальшу реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги EU4IP, розширення участі України в Мережі інтелектуальної власності ЄС (EUIPN), гармонізацію національного законодавства у сфері інтелектуальної власності з acquis ЄС, а також про низку інших пріоритетних напрямів.
За підсумками цих переговорів головний висновок очевидний: українська сфера інтелектуальної власності має всі необхідні інструменти для впевненого поступу євроінтеграційним шляхом.
Інтеграція з цифровими платформами WIPO: ще більше можливостей для бізнесу
Серед ключових досягнень української делегації під час Генеральної Асамблеї — деталізація домовленостей щодо інтеграції національної системи інтелектуальної власності з цифровими платформами WIPO. Зокрема, з представниками організації було обговорено розширення передачі національних даних до глобальних баз WIPO — Global Brand Database, Patentscope, Hague Express Database, а також підготовку до підключення до сервісу WIPO DAS і розширення використання системи ePCT.
Йдеться, насамперед, про підвищення ефективності роботи УКРНОІВІ та фахівців у сфері інтелектуальної власності. Водночас — про надання бізнесу, авторам і винахідникам сучасних інструментів для захисту своїх прав, що забезпечують прозорість, швидкість і зручність процесів. Після завершення інтеграції стане значно простіше подавати заявки, відстежувати їхній статус, взаємодіяти з міжнародними реєстрами та виконувати інші ключові дії. Це важливо як для тих, хто вже працює на експорт, так і для тих, хто лише планує масштабувати свій бізнес і виходити на іноземні ринки.
Стійкість української IP системи — на глобальному порядку денному
Своєрідною кульмінацією Генеральної Асамблеї стала презентація оновленого, уже третього, Звіту Секретаріату WIPO щодо підтримки інноваційного й креативного секторів України, а також функціонування національної екосистеми інтелектуальної власності в умовах війни. У документі, зокрема, зазначається про зростання шкоди, якої держава-агресор завдає українській екосистемі інновацій та креативності, а також про невизначеність середньо- і довгострокових перспектив розвитку у цьому напрямі.
Водночас Звіт фіксує низку показників, що свідчать про стійкість національної системи інтелектуальної власності. І цією стійкістю ми, зокрема, завдячуємо самій WIPO, яка системно надає фінансову, технічну та експертну підтримку, спрямовану на відновлення й подальший розвиток української IP-сфери. Прикладом такої співпраці є проєкт Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності на період до 2030 року, який наразі перебуває на фінальній стадії опрацювання в уряді. Його розроблення здійснювалося на базі УКРНОІВІ у тісній співпраці та за методологією експертів WIPO.
Це саме той випадок, коли підтримка партнерів перетворюється на реальний інструмент змін. Разом із міжнародними експертами ми детально визначаємо, як зробити українську систему інтелектуальної власності ще ефективнішою: які законодавчі оновлення необхідні, як модернізувати сервіси, стимулювати бізнес інвестувати в розробки та збалансувати інтереси авторів і правовласників. Найважливіше ж — те, що консультації фахівців WIPO допомагають адаптувати до українських реалій досвід країн, які вже пройшли подібний шлях реформ і довели, що захист інтелектуальної власності може бути не формальністю, а справжнім драйвером економічного зростання.
Саме тому важко переоцінити значення ще одного результату цьогорічної Генеральної Асамблеї: Секретаріат WIPO підтвердив готовність продовжувати тісну співпрацю з Україною. Ми бачимо, що організація залишається поруч у найскладніші часи, надаючи постійну й надзвичайно цінну підтримку, яка допомагає Україні впевнено рухатися шляхом відновлення та розвитку.
Нам довіряють, нас обирають
Особливим підтвердженням нашої спроможності стало рішення про обрання України до ключових керівних органів WIPO — Координаційного комітету, Виконавчого комітету Паризького союзу та Комітету з програми та бюджету (наголошу: до останнього нашу державу обрано вперше). Це не просто символічний жест підтримки, а реальна можливість активно долучатися до формування глобальної політики у сфері інтелектуальної власності, водночас відстоюючи національні інтереси. Це означає, що роль України у світовій IP-спільноті зростає: ми маємо голос у прийнятті стратегічних рішень, які визначатимуть правила гри на десятиліття вперед.
Цьогорічна Генеральна Асамблея WIPO вкотре довела: міжнародна підтримка є потужною опорою, що дає змогу розвивати й захищати українську інноваційну та креативну сферу навіть в умовах повномасштабної війни. Вона також засвідчила, що світ не лише чує Україну, а й готовий спільно з нами працювати над тим, щоб національна система інтелектуальної власності ставала ще сучаснішою, ефективнішою та стійкішою.
Попереду — багато викликів і не менше рішень, які ми ухвалюватимемо разом із партнерами. Але головне — ми вже довели, що здатні перетворювати виклики на можливості. Саме тому українська система інтелектуальної власності не просто витримає всі випробування — вона стане одним із рушіїв відновлення, розвитку та глобальної інтеграції України.
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.