Росія ефективно інтегрувала дрони у свої гібридні кампанії, і тепер її головна ціль - цивільна інфраструктура. Кремль, схоже, прагне повністю паралізувати українську економіку, завдаючи ударів по електростанціях, лікарнях, школах і залізничних вузлах. Армія РФ прагне спричинити каскадні економічні наслідки, зірвати роботу критичних служб і послабити соціальну стійкість країни.
Кремль поєднує фізичне руйнування та психологічний тиск, щоб зробити повсякденне життя українців непередбачуваним. Люди живуть між повітряними тривогами, відключеннями світла та псевдомінуваннями. Це стратегія виснаження, мета якої — переконати українців, що держава не здатна їх захистити, а Європу — що підтримка України занадто дорога.
Лише за останні два тижні Росія атакувала виробничі об’єкти «Нафтогазу» в Харківській і Полтавській областях — це найпотужніший удар по газовій інфраструктурі від початку повномасштабної війни. Кілька масованих повітряних атак минулого тижня вивели з ладу майже 60% газовидобутку України.
Ці удари є частиною нової хвилі тиску на енергетичну інфраструктуру країни напередодні зими. Найбрутальніше те, що Кремль б’є не лише по енергетичних об’єктах, а й завдає повторних ударів по ремонтних бригадах, щоб затягнути відновлення пошкоджених потужностей і виснажити аварійні ресурси України.
Водночас, з вересня Кремль дедалі активніше зосереджується на транспортній інфраструктурі, запускаючи другий етап своєї кампанії проти критично важливих об’єктів України. Останнім часом російські війська цілеспрямовано атакують залізничні вузли, електропідстанції та депо в Чернігівській, Сумській і Полтавській областях.
Мета цих ударів — паралізувати ротацію військ, порушити ланцюги постачання та заблокувати експорт зерна, заліза й сталі, які підтримують українську економіку в умовах війни.
«Укрзалізниці» стає надзвичайно складно долати наслідки завданих пошкоджень. Компанія змушена використовувати дизельні локомотиви, перенаправляти потяги альтернативними маршрутами та відновлювати уражені об’єкти залізничної інфраструктури — трансформатори, турбіни, компресори, яких і без того бракує. Відновлення потребує значних ресурсів, а постійні удари лише посилюють нестачу необхідного обладнання та запчастин.
Багато ремонтних бригад працюють із мінімальним відпочинком, а російські дрони все частіше атакують їхні ремонтні бази.
Провал наступу Кремля та перехід до масованих повітряних атак
Посилення російських ударів по інфраструктурі також свідчить про фрустрацію Кремля на полі бою. У вересні територіальні «здобутки» Росії скоротилися до 259 кв. км — це на 44% менше, ніж у серпні, і є найменшим місячним просуванням з травня. Наразі Росія контролює приблизно 19% території України.
Коли темпи наземного наступу знизилися, Росія різко посилила повітряні удари. Лише у вересні Росія запустила 5 636 дронів і 187 ракет, що на 38% більше, ніж у серпні. У жовтні інтенсивність атак продовжила зростати.
Одночасно у серпні та вересні зросла і кількість жертв серед цивільного населення від ударів дронів. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, саме дрони ближньої дії у вересні призвели до найбільших людських втрат — 58 загиблих і 272 поранених, переважно в Донецькій та Херсонській областях.
Ця тенденція зберігається і в жовтні: часті атаки дронів ближньої дії роблять життя цивільних усе більш небезпечним і нестерпним, особливо в прифронтових регіонах — Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях.
Випробування зимою та шлях до стійкості
Україна входить у цю зиму з більшими спроможностями та кращою координацією з ЄС, ніж у 2022 році. Проте тепер мова йде не про виживання, а про здатність залишатися стійкими. Головне питання сьогодні — чи зможе Україна відновлюватися швидше, ніж Росія її руйнує.
За останні місяці ЄС та його партнери посилили підтримку критичної інфраструктури України.10 липня Європейський інвестиційний банк та Європейська комісія оголосили про фінансовий пакет у 600 млн євро для енергосистеми, транспорту та підвищення економічної стійкості.13 серпня Єврокомісія підписала гарантійну угоду на 500 млн євро з Європейським банком реконструкції та розвитку, щоб допомогти поповнити запаси газу після серії російських атак.А 1 жовтня Європейський інвестиційний банк схвалив кредит у 300 млн євро для «Нафтогазу» в межах плану EU Ukraine Energy Rescue Plan — для фінансування закупівель газу та формування зимового резерву.Разом ці заходи є частиною ширшого зобов’язання ЄС щодо підтримки енергетичної безпеки України, яке з 2022 року перевищує 2 млрд євро. Допомога включає генератори, запасне обладнання та експорт електроенергії, що покриває близько 12% поточного попиту України.Хоча ці кроки свідчать про перехід від екстреної допомоги до проактивного зміцнення стійкості, залишається питання, чи вдасться швидко реалізувати цю підтримку, з огляду на зростаючу інтенсивність російських ударів.
13 жовтня президент України Володимир Зеленський зустрівся з Високою представницею ЄС Каєю Каллас, підкресливши необхідність «більш рішучих кроків» ЄС для захисту енергосистеми України та прискорення постачання допомоги.Сторони також обговорили додаткову підтримку захисту енергомережі та використання заморожених російських активів для відбудови.Зустріч продемонструвала, що з посиленням російських атак зростає й потреба у швидшій та більш узгодженій реакції Європи.
Витривалість України цієї зими залежатиме від того, наскільки швидко та ефективно будуть реалізовані обіцянки партнерів. ЄС має поступово перейти від ролі донора до ролі повноцінного партнера у зміцненні стійкості — спільно виробляти критичне обладнання, захищати енергетичні коридори та інтегрувати Україну у ширшу європейську систему безпеки інфраструктури. Російські повітряні удари дедалі частіше спрямовані на життєво важливі об’єкти, тому захист енергомереж, залізничних сполучень і зв’язку стає настільки ж критичним, як оборона на землі.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.