Дрони докорінно змінили хід війни. Якщо на початку 2022 року їх сприймали як допоміжний засіб для піхоти, то нині вони виконують більшість ударних і розвідувальних завдань. Саме дрони завдають супротивнику основних втрат, проводять розвідку та здійснюють точкові й масові ураження. Російсько-українська війна, ймовірно, стала останньою війною минулого, де піхота штурмувала позиції в стилі Другої світової, і водночас першою війною нової ери — війною, де дрони формують багатокілометрові kill-зони далеко від фронту, подолати які надзвичайно складно.
Українські виробники дронів досягли піку ефективності за останні роки як у виробництві апаратів, так і комплектуючих. За три роки в Україні з’явилися десятки компаній, які виробляють безпілотники сотнями тисяч одиниць і готові продавати їх на експорт та ділитися військовими технологіями з партнерами.
Про те, як поставки дронів можуть стати прибутковим бізнесом, з якими складнощами стикаються українські виробники і що для цього має зробити держава, ми говорили з керівником однієї з найбільших компаній-виробників дронів. «Генерал Черешня» виробляє безпілотники для ураження ворожих цілей. Її засновник, колишній народний депутат і інженер Григорій Шверк, розповідає про українські можливості.
Спочатку давайте коротко про компанію.
«Генерал Черешня» — українська компанія-виробник дронів. Вона співпрацює з численними партнерами, у тому числі в оборонному секторі, і виробляє дрони в великих обсягах, що дозволяє постачати їх захисникам та виходити на експорт.
Де закінчуються питання захисту, і починаются питання бізнесу?
З одного боку, це бізнес, а з іншого — місія. Є вислів: «Якщо не у війську, то для війська». У нашій компанії багато людей, які раніше служили, але через поранення чи інші обставини залишили військо. Ми із задоволенням приймаємо на роботу ветеранів, навчаємо їх, якщо потрібно, створюємо для них комфортні умови. Вони відчувають, що навіть поза військом працюють на перемогу.
Яка продукція є для вас пріоритетом?
Що таке дрон? Дрон — це можливість перехоплювати дуже потужну й дорого вартісну російську ракету або ударний БПЛА за допомогою пристрою, що коштує значно менше, ніж типова система ППО. Наш флагманський перехоплювач «General Cherry Air» призначений для ураження розвідувальних та ударних безпілотників; його подальша інтеграція має дозволити відбивати й «Шахеди». Це дає змогу відносно дешево вирішувати питання захисту — і така роль дронів залишиться актуальною й після війни. Коли війна (дай боже) скінчиться, ці системи зможуть захищати об’єкти від гібридних і терористичних загроз із повітря — як промислову, так і житлову інфраструктуру. Наші дрони, у поєднанні з іншими засобами, дають змогу захищати об’єкти — і ця потреба залишатиметься в будь-який час.
Чи готові ви після війни експортувати продукцію, зокрема, дрони-перехоплювачі, у країни ЄС та США?
Ми готові до експорту, але є певні нюанси. По-перше, потрібно отримати остаточне схвалення від держав-партнерів. По-друге, перед виходом на експорт необхідно доопрацювати питання комплектуючих, адже стандарти НАТО не допускають використання китайських деталей.
Україна нібито освоїла виробництво власних комплектуючих, щоб не залежати від Китаю…
Ми використовуємо значну кількість українських комплектуючих — зокрема, мотори, рами, контролери тощо. Проте повністю відмовитися від китайських деталей поки що неможливо: українські виробники не можуть забезпечити всі необхідні компоненти в достатніх обсягах. Коли йдеться про виробництво тисяч дронів, ресурсів вистачає, але для випуску десятків тисяч українських апаратів комплектуючих уже бракує.
Чи намагалися росіяни знищити ваше виробництво? Наскільки складно підтримувати його роботу в умовах дефіциту кадрів і постійних обстрілів?
Ми захищаємо наше виробництво всіма можливими способами. Маємо кілька локацій, які дозволяють працювати безперервно — навіть під час нападів. Багато функцій продубльовано, є можливість автономної роботи без світла, води й електрики. Ми розуміємо, що працюємо задля захисту країни. У принципі, вся країна нині діє в умовах, далеких від комфорту та спокою.
Якою є позиція держави? Чи відчуваєте тиск на незалежних виробників дронів, чи, навпаки, бачите підтримку?
Ми не відчуваємо тиску з боку держави. Час від часу, навпаки, отримуємо певну підтримку. Водночас існує проблема: деякі рішення ухвалюються із запізненням або не завжди оптимально. Ми намагаємося впливати — своїм голосом, своїм досвідом — щоб ці рішення ставали якіснішими й своєчаснішими.
До нас звертаються європейські партнери з пропозиціями розпочати виробництво дронів за кордоном. Але рішення держави щодо цього поки що немає. Ми ведемо перемовини, проте не робитимемо жодних кроків, доки українська держава не дасть офіційного дозволу.