Відчуття терміновості серед партнерів Києва посилилося після чергового розвороту Трампа: ледь минув місяць після того, як він сказав, що Україна зможе повернути всі свої території, тепер він сигналізує, що готовий погодитися на розділ Донбасу. Цей розворот, який віддзеркалює позицію Кремля, знову викликав побоювання, що Трамп спробує змусити Зеленського піти на поступки, і чинить новий тиск на Європу напередодні завтрашнього саміту ЄС у Брюсселі.
Брюссель, знову
Це схоже на часову петлю – та сама драма в трохи інших декораціях. Після сварки між Трампом і Зеленським у Білому домі європейські лідери встали як один на підтримку президента Зеленського. Після зустрічі на Алясці, яку вважали випробуванням для дипломатії США і Росії, столиці країн ЄС знову запевнили його у своїй солідарності.
А тепер, після зустрічі у Вашингтоні минулої п’ятниці, на якій тихо розвіялися сподівання на поставки ракет «Томагавк», а Зеленського знову підштовхнули до заморожування поточної лінії фронту, увага знову переноситься на Брюссель.
Завтра Європейська Рада збирається в Брюсселі, але замість того, щоб вступити в переговори з упевненістю єдиного західного голосу, лідери ЄС знову опинилися під тиском перспективи саміту Трампа і Путіна в Будапешті.
Перспективи: що на порядку денному
На порядку денному – нові транші зброї та систем протиповітряної оборони, схема перетворення заморожених російських активів на гроші для Києва та 19-й пакет санкцій, який має підштовхнути Москву до столу переговорів.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа повинна вдарити в серце фінансування війни Росії.
Вона оголосила про заборону імпорту російського скрапленого природного газу, сказавши: «Настав час закрити кран. Ми готові до цього. Ми економили енергію, диверсифікували постачання та інвестували в низьковуглецеві джерела енергії, як ніколи раніше. Сьогодні ці зусилля дають свої плоди».
Закриття нафтового крана
ЄС також планує знизити цінову межу для російської сирої нафти до 47,6 долара за барель і накласти санкції на ще 118 танкерів так званого тіньового флоту, що збільшить загальну кількість суден у списку до понад 560. «Роснефть» і «Газпромнефть» також будуть підпадати під повну заборону на транзакції.
«За три роки доходи Росії від нафти в Європі знизилися на 90%. Тепер ми остаточно закриваємо цю сторінку», – додала фон дер Ляєн.
Окрім того, новий пакет санкцій спрямований на усунення фінансових лазівок і схем ухилення від оподаткування: вперше будуть заборонені транзакції в криптовалюті. До списку будуть додані банки в третіх країнах, а компанії в спеціальних економічних зонах стикнуться з новими обмеженнями.
Нарешті, ЄС розширює контроль за експортом технологій подвійного призначення — ще 45 компаній у Росії, Китаї та на Близькому Сході будуть позбавлені доступу до західних товарів, що має на меті послабити виробництво дронів і ракет у Росії.
Вето Фіцо
Але єдність Євросоюзу знову постає перед випробуванням. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вкотре заявив на X, що він «зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти Росії», але за умови, що не буде «висновків саміту» щодо полегшення навантаження на автомобільну промисловість і зниження цін на енергоносії.
Він прямо пов’язує будь-яке скасування свого вето на додаткові санкції проти Росії з такими конкретними рішеннями. Без них, за словами Фіцо, він не підтримає новий пакет.
І наразі є попередні ознаки того, що Брюссель пом’якшує свою позицію.
Говорячи про енергетичні витрати, фон дер Ляєн зазначила, що рахунки домогосподарств і підприємств залишаються високими і «значно відрізняються від країни до країни», що послаблює конкурентоспроможність ЄС порівняно з США і Китаєм, де ціни нижчі. Вона пообіцяла «якнайшвидше подати відповідні пропозиції» для подолання цієї різниці.
«Нам потрібно вивчити короткострокові ефективні заходи ЄС для зниження цін на енергоносії в Союзі, одночасно забезпечуючи рівні умови конкуренції всередині Союзу», – написала фон дер Ляєн у листі до лідерів ЄС напередодні саміту.
План щодо заморожених активів
Іншим ключовим питанням порядку денного буде використання заморожених російських активів. За даними Radio Free Europe/Radio Liberty, в блоці зберігається близько 203 мільярдів доларів, більшість із яких – у бельгійській групі фінансової інфраструктури Euroclear.
Європейська комісія пропонує використати ці активи для надання Україні «репараційного кредиту», при цьому самі активи залишаться замороженими. Німеччина висловила свою підтримку: канцлер Фрідріх Мерц заявив, що на саміті він рекомендуватиме репараційний кредит у розмірі приблизно 163 мільярдів доларів, повідомляє Reuters.
Як працює ця схема
По суті, схема ЄС передбачає обмін вимог щодо заморожених грошових коштів на облігації ЄС або держав-членів, використовуючи доходи від погашених російських цінних паперів у Euroclear, не зачіпаючи при цьому базові російські активи.
Як пояснив нью-йоркський адвокат Джеймісон Файрстоун під час брифінгу в Києві минулого тижня, юридична схема не забирає нічого у Euroclear або Росії: «Баланс Росії в Euroclear залишається незмінним, як і баланс Euroclear. Нічого ні від кого не забирається», – сказав Файрстоун. Ось чому цей крок спрямований на залучення фінансування, а не на конфіскацію.
З огляду на те, що Бельгія, як країна, де знаходиться Euroclear, нестиме відповідальність за судові спори та операційні ризики, вона наполягає на розподілі тягаря та більшій юридичній ясності.
Європейський центральний банк, після початкових застережень, зараз також відіграє «конструктивну роль», за даними RFE/RL.
Сигнали Москві
«Якщо ми просигналізуємо, що ми готові і здатні підтримувати Україну протягом наступних двох-трьох років, це увійде в розрахунки [Росії], коли вони обговорюватимуть мир», – сказав один дипломат ЄС, який на умовах анонімності спілкувався з Politico.
Для Києва це питання є екзистенціальним – не тільки тому, що допомога США зменшується, а й тому, що війна виснажує фінансові ресурси. Фінансування потрібне вже зараз. Навіть частковий прогрес цього тижня буде сигналом для Москви, що Україна ще довго може продовжувати боротьбу.
Бюджетна реальність Києва
Без позики ЄС Національний банк України у своєму базовому сценарії прогнозує потреби у зовнішньому фінансуванні на суму близько 65 мільярдів доларів на 2026–2027 роки. З огляду на сумніви щодо стабільної підтримки з боку США, ця ініціатива в приватних колах називається «останньою кулею», яка має підкріпити Київ у будь-яких переговорах з Росією, повідомляє Politico.
«Україна повинна бути в найсильнішому становищі – до, під час і після будь-якого припинення вогню», – заявили у вівторок Зеленський і лідери Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Норвегії, Фінляндії та Данії у спільній заяві.
«Тактика затягування Росії раз за разом доводить, що Україна є єдиною стороною, яка ставиться до миру серйозно. Ми всі бачимо, що Путін продовжує обирати насильство і руйнування. Міжнародні кордони не повинні змінюватися силою», – йдеться в спільній заяві, яку також підписали голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Тиждень попереду
Дипломати очікують, що президент Зеленський виступить перед лідерами ЄС на саміті в четвер – особисто або через відео – щоб заручитися їхньою підтримкою.
За даними Reuters, у п’ятницю увага перейде до Лондона, де прихильники України зберуться у форматі «Коаліції охочих».
Даунінг-стріт, 10. Нічого нового. Сцени повторюються. Єдине питання – коли (і чи взагалі) відбудеться справжній прорив.