Заморожені активи РФ допоможуть посилити оборону України - Зеленський

Єврорада зібралась розглянути надання Україні репараційної позики з заморожених активів РФ. Головний виклик - переконати Бельгію підтримати рішення й створити механізми для цього.

Заморожені російські активи мають бути повністю використані для захисту від російської агресії.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської Ради, 23 жовтня. 

“Коли ми говоримо про заморожені російські активи, ми маємо використати їх так, щоб Росія зрозуміла: вона сама платить за власну війну. Тому я прошу ухвалити рішення якомога швидше.

Запропонований механізм використання заморожених російських активів є повністю законним і справедливим. Це модель, заснована на ідеї майбутніх репарацій — притягнення агресора до відповідальності за завдані збитки. Ці величезні кошти можуть підтримати стійкість України й водночас сприяти розвитку ваших країн”, - заявив Зеленський. 

Він наголосив, що Україна планує використати значну частину заморожених російських активів для закупівлі європейської зброї.

“Ці гроші можуть допомогти і вам, і нам. Вони також можуть бути використані вже зараз задля посилення української протиповітряної оборони, авіації та позицій на фронті. А це означає порятунок життів. Ті, хто зволікає з рішенням про повне використання заморожених російських активів, не лише обмежують нашу оборону, а й сповільнюють ваш власний прогрес», - наголосив Зеленський.

Рішення Європейської Ради щодо репараційної позики

Як ми раніше писали, у четвер, 23 жовтня, Європейська рада зібралась розглянути надання Україні репараційної позики коштом заморожених активів РФ. 

За умови позитивного рішення Євроради про надання Україні репараційного кредиту, Європейській комісії доручать підготувати  юридичну пропозицію про використання 176 мільярдів євро російських заморожених активів. Зокрема, йдеться про те, як Україна зможе використовувати й на що саме витрачати кошти, виділені з заморожених активів Росії. 

Позиція Бельгії щодо заморожених активів Росії

Перед початком засідання Європейської Ради Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що перед ухваленням подібного рішення необхідно побудувати юридичну базу для нього. Тож, країна підтримає рішення про позику з використанням знерухомлених російських активів лише за трьох умов:

  • повний розподіл юридичних ризиків між країнами ЄС на випадок судових позовів з боку Росії  
  • Гарантії інших держав Європи в тому, що в разі необхідності повертати активи РФ доведеться не тільки Бельгії
  • Аналогічні кроки з боку інших країн ЄС, де зберігаються заморожені російські кошти.

“Ми можемо постраждати від велетенських позовів. Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом. (По-друге), ми хочемо гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати – що долучиться кожна країна… Не можна, щоб наслідки потім опинилися повністю на Бельгії...Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать. Якщо ми рухаємося у цьому питанні – давайте рухатися разом”, – зазначив де Вевер. 

На його думку, в разі розморожування російських активів, РФ здатна конфіскувати власність європейських компаній, які досі присутні на території країни-агресорки. 

“Ми заберемо знерухомлені гроші Путіна і можемо там “дозволити” йому забрати ці гроші назад. Тож ми можемо навіть допомогти йому, замість того, щоб покарати. А потім, звісно, усі ці компанії з конфіскованою власністю почнуть позиватися проти нас… – наголосив прем’єр.

Репараційна позика Україні - позиція інших країн Європейського союзу 

Своєю чергою, прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден перед початком засідання Європейської Ради, 23 жовтня, погодився зі своїм бельгійським колегою. За його словами, надання Україні репараційної позики варто юридично обґрунтувати.

“Моя країна підтримає будь-які заходи, які дозволять знайти юридично обґрунтоване рішення, щоб зробити більше російських коштів доступними для підтримки України», - заявив прем’єр-міністр. 

З потребою розділити ризики використання російських активів погоджується й Голова Дипломатії Європейського союзу Кая Каллас. За її словами, лідери мають напрацювати рішення.