Західні партнери України посилюють тиск на Росію — попереду четверта зима війни. Цього тижня і Сполучені Штати, і Європейський Союз оголосили нові санкції проти російського енергетичного сектору, щоб послабити воєнну економіку Кремля.
Лідери ЄС також погодилися продовжити фінансування оборони України ще на два роки, однак поки що не схвалили велику “репараційну позику”, що мала б забезпечуватись замороженими активами Росії.
У стародавньому, майже тисячолітньому Віндзорському замку, розташованому на захід від Лондона, пролунав гімн України, після чого Володимира Зеленського прийняв король Чарльз III — це їхня третя зустріч цього року.
Пізніше в п’ятницю британський прем’єр Кір Стармер закликатиме союзників «посилити надання засобів дальньої дії, щоб Україна могла розвивати свої успіхи», — йдеться у заяві його офісу напередодні зустрічі так званої Коаліції охочих.
У лондонському саміті візьмуть участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і глава уряду Нідерландів Дік Схооф. Інші лідери, зокрема президент Франції Емманюель Макрон, долучаться до переговорів онлайн.
Стармер закликав надати Україні більше ракет дальньої дії після того, як під час нещодавнього візиту до Вашингтона Володимиру Зеленському не вдалося домогтися передачі крилатих ракет Tomahawk — попри його неодноразові прохання. За словами президента, ці ракети потрібні для ураження цілей углиб російської території.
Війна не вщухає вже майже чотири роки, попри спроби США та Європи змусити Владіміра Путіна сісти за стіл переговорів. Цього тижня Москва знову завдала масованих ударів безпілотниками й ракетами по українській енергетичній інфраструктурі, спричинивши численні жертви.
— “Репараційна позика” —
Стармер також закличе європейських лідерів «довести до кінця роботу з російськими суверенними активами, щоб розблокувати мільярди фунтів на фінансування оборони України», йдеться в заяві Даунінґ-стріт.
Заяву Даунінґ-стріт оприлюднили наступного дня після того, як лідери ЄС доручили Єврокомісії підготувати варіанти фінансування підтримки України ще на два роки, залишивши відкритою можливість для «репараційної позики» обсягом €140 млрд ($162 млрд).
Після вторгнення російських військ в Україну ЄС заморозив близько €200 млрд активів Центрального банку Росії. Єврокомісія пропонує використати ці кошти для надання великої позики Києву — без їх формального вилучення.
Однак план викликав різкий опір з боку Бельгії, на території якої зберігається більша частина заморожених російських активів.
У підсумковій заяві саміту в Брюсселі, яку в четвер підтримали всі держави ЄС, окрім Угорщини, немає прямої згадки про позику. Натомість Єврокомісії доручено «якнайшвидше представити варіанти подальшої фінансової підтримки».
Попри це, Володимир Зеленський розцінив підсумки саміту як прояв «політичної підтримки» — вже самою ідеєю використати заморожені російські активи на користь України.
— Більше ракет —
Протягом останніх тижнів Володимир Зеленський закликає союзників надати більше ракет дальньої дії, сподіваючись скористатися зростаючим розчаруванням Дональда Трампа у Владімірі Путіні після безрезультатного саміту на Алясці.
Утім, минулого тижня український лідер залишив Вашингтон із порожніми руками, оскільки Трамп, схоже, зосередився на новій дипломатичній ініціативі після укладення перемир’я в Газі.
Велика Британія та Франція вже постачають Україні ракети великої дальності Storm Shadow і Scalp, тоді як Україна виробляє власні ракети Flamingo та Нептун. Київ особливо прагне отримати німецькі ракети Taurus, проте Берлін досі опирається цьому через побоювання подальшої ескалації з боку Росії.
У п’ятницю Стармер також оголосить про «прискорення» програми з виробництва ракет ППО, яка передбачає постачання Україні понад 5 000 таких систем. Згідно із заявою Даунінґ-стріт, близько 140 «легких багатоцільових ракет» буде доставлено Україні вже цієї зими.