Dictum Євгена Станковича — музичний маніфест української ідентичності

Музичний проєкт, який показує розвиток українського академічного музичного мистецтва останніх десятиліть через призму творчості сучасного генія.

«Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича» — масштабний аудіозапис, що охоплює 15 камерних симфоній, а також «Sinfonia Lirica» №4 та «Sinfonia Larga» №1 композитора, музика якого звучить у найкращих залах світу. Цей унікальний музичний проєкт ілюструє розвиток українського академічного музичного мистецтва останніх десятиліть через призму творчості сучасного генія. Реліз  Dictum незабаром буде доступний на Apple Music, Spotify та YouTube.

Євген Станкович — один із найвідоміших українських композиторів. У 1985 р. музична комісія ЮНЕСКО назвала його «Третю камерну симфонію» одним із 10 найкращих творів у світі. Загалом у творчому доробку композитора балети, фольк-опера, реквієм, десять симфоній та музика до 70 кінофільмів.

Ідея проєкту «Dictum» належить диригентці та кураторці Наталії Пономарчук. Його реалізація стала можливою завдяки співпраці з культурно-мистецькою фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду. Пономарчук, яка працює між Україною та Великою Британією, представляє світовий лейбл IMG Artists і є однією з найактивніших амбасадорок української культурної дипломатії. Для неї цей проєкт — спроба показати еволюцію стилю Станковича за майже пів століття. Такий підхід має небагато аналогів у світовій практиці і є новаторським для українського мистецтва.

Наталія Пономарчук: «17 симфоній Станковича – це як історія життя генія. Наша спроба пройти по його слідах, подивитися, з чого починав, як змінювався його стиль, мислення, які барви він знаходив в оркестрі. Ми прагнемо пройти весь цей шлях і відчути їх усі: вони повинні скластися в єдиний Всесвіт. Антологія камерних симфоній Євгена Станковича – капітальна робота, яку ми маємо право залишити нащадкам, які далі будуть грати, записувати й шукати в ній сенси для свого буття. Ще одна важлива мотивація до створення «Dictum»: сьогодні ми маємо колосальний відтік музикантів з країни, живемо у війні, але разом із тим насмілюємося робити такий грандіозний проєкт, який потребує фантастичних зусиль саме через виклики часу. А війна – це величезний виклик. Як ми, музиканти, можемо відповісти? Ми повинні робити великі справи. Який виклик – така і відповідь. Наша відповідь: показати дух цієї музики, любов до композитора і залишити цей документ для історії. Від нас – наступним поколінням».

Протягом своєї кар’єри Станкович експериментував із музичними стилями — від неофольклоризму до авангарду, необароко та неоромантизму. «Dictum» — це психологічний портрет композитора, виражений мовою музики, що змінювалася протягом 50 років, зберігаючи українську ідентичність.

Євген Станкович: «Для мене велика честь, що так поставилися до мене і моєї музики: взялися робити таку масштабну справу. Якоюсь мірою це несподівано… У свої роки я починаю розуміти, що музика не має меж. Вона – породження душі людської, а душу дає людині Господь. І вона безмірна. У кожного народу своє уявлення про життя.  Кожна людина має право вибирати свій духовний шлях на цьому світі. Зараз у ці тяжкі, страшні дні кожен із нас робить свій вибір».

Назва проєкту — «Dictum» (від лат. «сказане») — водночас є назвою десятої симфонії циклу. Формат — complete works — є й антологією, й  мистецьким маніфестом, що зберігає спадщину та переосмислює роль композитора у світовій культурі. (Термін complete works у світовій музичній практиці означає повне зібрання творів одного автора, часто в межах певного жанру. Complete works вважаються подіями культурного масштабу: вони не лише популяризують музику, а й закріплюють ім’я автора в історії. — Прим. ред.).

У центрі запису — Київський камерний оркестр Національної філармонії України, чия історія тісно пов’язана з творчістю Станковича. Їхня участь у проєкті — продовження багаторічного співробітництва. Музика Станковича глибоко вкорінена в український мелос, вирізняється тембровою неповторністю та використанням характерних інструментів. Його симфонії поєднують філософські узагальнення з витонченою лірикою. Камерні симфонії мають риси концертного жанру, адже потребують участі солістів-віртуозів. До запису долучилися музиканти з України, Великої Британії, Німеччини та Ірландії: Люба Таннікліфф (альт), Єва Рабчевська (скрипка), Вікторія Вітренко (мецо-сопрано), Марко Комонько (скрипка), Олег Мороз (кларнет), Максим Шадько, Роман Лопатинський, Олег Безбородько (фортепіано), Тарас Осадчий (фагот), Валерій Апостол (валторна), Дмитро Гудима (гобой), Юрій Стьопін (скрипка), Оксана Литвиненко (віолончель), Наталія Кожушко-Максимів (флейта). Звукорежисер — Андрій Мокрицький.

Наталія Пономарчук: «Відкладати життя не можна. Особливо в той час, коли за нас віддають свої життя на фронті. Тому саме зараз треба робити вартісні речі. У тій справі, якою ти займаєшся. Тобто, не можна чекати – треба діяти: повноцінно, повномірно, зі всією енергією, силою душі, які на сьогодні ти маєш. Треба максимально діяти кожному у своїй справі».