У Польщі та Німеччині спостерігається зростання напруги, спричинене різким збільшенням кількості молодих чоловіків з України, які прибули після послаблення правил виїзду з країни.
Політики обох держав уже висловлюють наміри щодо можливого обмеження їхньої присутності, повідомляє Politico.
Політики закликають обмежити перебування українців, які уникають військової служби
У Німеччині представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца занепокоєні, що громадська підтримка України може зменшитися через зростання кількості чоловіків, які уникають військової служби.
Депутат Юрген Хардт заявив, що Берлін не зацікавлений у тому, щоб “молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну”, закликаючи до контролю над еміграційними тенденціями.
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія “Конфедерація”, яка стверджує, що держава не може “бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну”, і наголошує на фінансовому тягарі, який присутність цих біженців створює для польських платників податків.
Скільки чоловіків 18-22 років виїхало до Польщі та Німеччини після зміни правил
Після пом’якшення правил виїзду з України кількість чоловіків, які перетинають кордони сусідніх країн, різко зросла.
Польська прикордонна служба зафіксувала, що лише за два місяці після зміни законодавства до Польщі виїхало 98,5 тисячі українців віком 18–22 роки, що майже вдвічі більше, ніж раніше.
У Німеччині кількість молодих чоловіків, які прибувають, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1,5 тисячі на тиждень у жовтні.
Польща та Німеччина планують змінити допомогу для українських біженців
Німеччина (близько 1,2 млн біженців) та Польща (майже 1 млн біженців) приймають найбільше українців у ЄС.
Хоча українці становлять понад 6% польської робочої сили, ультраправі політики в обох країнах стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат.
Наприклад, президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, наполягаючи, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки.
Подібні вимоги лунають від ультраправої “Альтернативи для Німеччини” (AfD), яка також скептично ставиться до військової допомоги Україні.
У Німеччині близько 490 000 працездатного віку громадян України отримують допомогу по довгостроковому безробіттю, і коаліція Мерца розробляє законопроєкт про позбавлення їх права на ці виплати.
СДПН проти консерваторів щодо обмежень для українських чоловіків
Представник Соціал-демократичної партії (СДПН) Себастьян Фідлер визнав неоднозначні почуття громадськості, але наголосив, що його фракція не підтримує негайних дій і вважає, що вирішувати, кого відправляти на війну, не є “роботою Німеччини”.
СДПН продовжує підтримувати Україну, не диктуючи їй, коли її громадяни можуть в’їжджати та виїжджати.
Аналітики очікують, що з наближенням зими та потенційними енергетичними проблемами в Україні, ці дебати лише загострюватимуться, чим намагатимуться скористатися ультраправі сили.