Колишній аеропорт Тегель у Берліні, відомий як найбільший приймальний центр для українських біженців у Німеччині, за кілька місяців буде ліквідований у нинішньому вигляді.
Про це повідомляє DW.
Німеччина ліквідує найбільший центр для українських біженців
Місцева влада повідомляє, що кількість новоприбулих українців зменшилася, і для них створюватимуть менші, децентралізовані місця проживання.
В останні тижні літа українців почали активно переселяти в інші притулки Берліна, щоб до кінця цього року (2025) повністю звільнити центр, уточнює видання.
Раніше в Тегелі мешкало понад п’ять тисяч біженців, однак наразі їхня кількість скоротилася до близько півтори тисячі осіб. Надалі їх переселять до інших притулків, зокрема до приміщення колишнього аеропорту Темпельгоф та гуртожитків у різних районах міста.
Видання нагадує, що центр у Тегелі багато критикували через перенаселення та складні умови проживання для біженців. Люди проживали в тимчасових приміщеннях і наметах, деякі з них – роками.
“Децентралізоване розміщення означає розподіл навантаження між районами і створення хороших сусідських відносин”, − заявила сенаторка з питань праці та інтеграції Канзель Кіцільтепе, коментуючи нову стратегію.
У країнах ЄС станом на березень 2025 року було зареєстровано 4,2 млн українських громадян, які втекли від війни. Їм надано тимчасовий захист із правом на роботу згідно з директивою, дію якої продовжено до 4 березня 2026 року. У Німеччині, за даними на лютий 2025 року, проживало понад 1,2 млн біженців з України.
Польща та Німеччина занепокоєні кількістю українських чоловіків, які прибули
У Польщі та Німеччині спостерігається зростання напруги, спричинене різким збільшенням кількості молодих чоловіків з України, які прибули після послаблення правил виїзду з країни.
У Німеччині представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца занепокоєні, що громадська підтримка України може зменшитися через зростання кількості чоловіків, які уникають військової служби.
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія “Конфедерація”, яка стверджує, що держава не може “бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну”, і наголошує на фінансовому тягарі, який присутність цих біженців створює для польських платників податків.