31 жовтня 31-річна українська тенісистка Еліна Світоліна відвідала рідну Одесу та взяла участь у благодійному заході в головному бутіку Dzhan Niche Concept, щоб зібрати кошти для свого фонду Elina Svitolina Foundation.
Більшість часу спортсменка проводить за кордоном, постійно подорожуючи для участі у великих тенісних турнірах. Проте з початку повномасштабного вторгнення вона активно підтримує Україну через благодійні ініціативи. Kyiv Post поспілкувався зі Світоліною про її зв’язок із рідним містом і про те, як вона стала символом підтримки України.
Еліно, ви народилися в Одесі й є гордістю свого міста. Як воно повпливало на те, ким ви стали?
Це місто, де я народилася. Тож, звісно, воно для мене особливе. Я виросла тут і жила до 12 років, а потім постійно поверталася — щомісяця, щороку, щоб підживитися енергією. Це місце, де я відчуваю себе вдома. Тут живуть моя бабуся, мої батьки. Для мене важливо бачитися з родиною й повертатися до свого коріння. Тож, звичайно, Одеса — дуже особливе місто для мене.
Щоразу, коли ви приїжджаєте до Одеси, чи помічаєте, як вона змінюється?
Місто зараз відрізняється від Одеси мого дитинства. Тоді воно було сповнене радості, легкості й безтурботності — це був справді щасливий час. Тепер в Одесі зовсім інша атмосфера, інша енергія. Але все одно, коли я приїжджаю сюди, відчуваю, що саме тут можу відновити сили, набратися енергії та знову зануритися у свій насичений графік.
Я дуже люблю Одесу — її настрій, море, усе, що з нею пов’язано. У мене залишилося безліч теплих спогадів про дитинство й родину тут.
Усі знають, що ви активно підтримуєте Україну. Розкажіть, будь ласка, про щось зі своєї діяльності, чим ви особливо пишаєтеся.
Я не можу виокремити щось одне, бо підтримую багато різних ініціатив. Я є амбасадоркою президентської платформи United 24 та проєкту Bring Kids Back UA. Підтримую різні батальйони — загалом роблю все, що можу, як українка. І, звісно, представляю свою країну на міжнародній тенісній арені.
Вважаю дуже важливим говорити про те, що відбувається в Україні, використовувати свою платформу, щоб привертати увагу світу. У мене є власний фонд — Svitolina Foundation, через який я збираю кошти й допомагаю дітям відкрити для себе спорт. Кожна ініціатива, кожен крок дає мені змогу проявляти себе як українку й робити все, що в моїх силах, щоб підтримати свою країну.
Як війна вплинула на вас як спортсменку? Чи додає вона вам сил і мотивації для нових перемог? І чи відчуваєте, що тепер ваша місія — представляти Україну — стала ще важливішою?
Ми — вільні люди. Стоїмо за свою свободу й боремося за те, що належить нам.
Так, безумовно. Усе це викликає в мені багато емоцій, і, звісно, я ще більше пишаюся тим, що представляю країну, яка бореться за свою свободу й так міцно тримається. Це трагічна ситуація, але водночас люди у світі почали дізнаватися, що таке Україна, яка в неї культура. І я дуже пишаюся цим. Ми — вільні люди. Стоїмо за свою свободу й боремося за те, що належить нам. Думаю, саме незламний дух — це те, що найяскравіше вирізняє українців.
Україна змінюється через цю війну. Які зміни ви хотіли б побачити в Одесі та в Україні в майбутньому?
Передусім — мир обов’язково настане, але до нього потрібно готуватися вже зараз. Звісно, попереду багато роботи з відбудови й відновлення. В Одесі багато що зруйновано, багато процесів зупинилося. Тому, як на мене, важливо, щоб люди поступово поверталися до звичного життя, підтримували одне одного й робили все, аби місто знову розвивалося й жило. Багато хто сьогодні живе з тривогою за завтрашній день.
І, звичайно, коли мир нарешті настане, це буде величезне полегшення для людей. Думаю, не лише для Одеси, а й для всієї України попереду — роки відновлення, будівництва та розмінування. Україна — велика країна, і багато територій досі заміновані. Попереду колосальна робота, але, сподіваюся, з підтримкою наших іноземних партнерів ми зможемо зробити це швидше.