Менш ніж за два місяці після послаблення прикордонних обмежень Україною, майже 100 тисяч молодих чоловіків, за повідомленнями, залишили країну. Це звучить драматично — але така подача вводить в оману. Закон, який дозволив їм виїзд, був ухвалений саме для цього. Тож говорити про «втечу» не варто — відтік був очікуваним.
28 серпня 2025 року Україна скасувала обмеження на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років. Уже за два місяці міжнародні медіа відреагували тривогою: заголовки на кшталт «Майже 100 тисяч молодих чоловіків втекли з України за два місяці» чи «Відтік молоді з України може стати фатальним» (The Telegraph) швидко розійшлися світовими виданнями.
Однак дані, на які спиралися ці публікації, походили з польської Прикордонної служби й стосувалися кількості перетинів кордону, а не реальної кількості людей, які залишили Україну назавжди.
Спотворена картина
Уся дискусія про нібито «масову втечу молодих українців» спотворює реальну картину. Якщо законодавці в Києві дозволили молодим чоловікам виїзд із країни, то зробили це свідомо — щоб вони могли виїжджати законно, а не нелегально. Йшлося не про втечу, а про можливість продовжити навчання та здобути досвід за кордоном.
Український уряд добре усвідомлює масштаби демографічної кризи. Ще до повномасштабного вторгнення Росії Україна мала один із найнижчих показників народжуваності в Європі. Після 2022 року країну залишили мільйони біженців — переважно жінки й діти.
Дозвіл молодим чоловікам виїжджати за кордон є частиною довгострокової стратегії: підтримувати зв’язки з великою українською діаспорою та допомогти новому поколінню здобути навички, які в майбутньому сприятимуть відбудові країни.
Чому Україна дозволила виїзд молодим чоловікам?
Є кілька причин.
По-перше, освіта та професійні навички. Тисячі молодих українців ще до війни навчалися в університетах Заходу. У нових умовах війни надати їм можливість продовжити навчання, водночас зберігаючи зв’язок із родинами в Україні, — логічне рішення.
По-друге, зв’язок із діаспорою. Багато підлітків, які виїхали з України у 2022 році, не могли повернутися додому без ризику бути примусово мобілізованими. Новий закон розв’язує цю проблему, дозволяючи їм подорожувати безпечно.
Рішення викликало суперечки щодо мобілізації, однак реальна картина набагато складніша, ніж її показують заголовки.
Мобілізація: «непогано, не жахливо»
Всупереч поширеним уявленням, мобілізаційний вік в Україні починається з 25 років. За оцінками, у Збройних силах служить до мільйона осіб, тоді як у країні є близько шести мільйонів чоловіків призовного віку. Рішення не залучати молодших має на меті зберегти демографічний баланс.
Так, проблеми з ротацією, дезертирством і моральним станом існують, але це зовсім не означає, що «воювати нікому». На передовій дедалі більшу роль відіграють технології та дрони, тоді як національна оборона залежить також від логістики, інфраструктури та функціонування цивільної економіки.
Система набору нині виглядає зовсім інакше, ніж у вірусних відео, що поширюються в мережі. Армія дедалі менше спирається на примус чи патріотичні гасла, натомість робить ставку на навчання, професійний розвиток і цільові кампанії набору, які проводять окремі батальйони.
Рано робити висновки
Істерія навколо нібито «масового відтоку молодих українців» показала, наскільки легко частина західних медіа та коментаторів спрощують складні теми. Відсутність контексту веде до хибних висновків. Чи стане дозвіл на виїзд чоловіків віком 18–22 років помилкою чи, навпаки, інвестицією в майбутнє України — поки що сказати рано.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.