Рада Європейського Союзу схвалила виділення Україні п’ятого платежу на суму понад 1,8 мільярда євро в рамках інструменту Ukraine Facility, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Рада ЄС схвалила п’ятий платіж з Ukraine Facility для України
У повідомленні зазначається, що Україна отримає це фінансування завдяки ухваленню Радою рішення про п’ятий черговий транш підтримки.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для схвалення п’ятого траншу, а також одного невиконаного кроку, що залишався з попереднього, четвертого траншу фінансової допомоги.
За даними Ради ЄС, кошти спрямовані переважно на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління.
Підкреслюється, що виплати в рамках Ukraine Facility тісно пов’язані з “Планом України” (Ukraine Plan).
Цей план окреслює стратегію держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також містить графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС у наступні роки.
Програма Ukraine Facilitу – що відомо
Програма підтримки України «Ukraine Facilitу» набула чинності 1 березня 2024 року.
Вона передбачає надання до 50 мільярдів євро постійного фінансування у вигляді грантів і кредитів задля підтримки відновлення, відбудови та розвитку України протягом періоду з 2024 до 2027 року.
З цих 50 млрд євро до 32 млрд євро орієнтовно спрямовуються на підтримку здійснення реформ та інвестицій відповідно до Плану для реалізації Програми, причому виплати здійснюються за умови досягнення визначених індикаторів.
Від моменту набуття Програмою чинності Україна вже отримала 6 млрд євро проміжного та 1,89 млрд євро попереднього фінансування, а також три транші обсягом у майже 4,2; 4,1 та 3,5 млрд євро.
Після оцінки Європейською Комісією запиту на виплату, поданого Україною 6 червня 2025 року, Рада ЄС дійшла висновку, що Україна належним чином виконала низку реформ, передбачених Планом для реалізації Програми.
Серед них реформи у галузі державного управління, управління державними активами, розвитку людського капіталу, децентралізації та регіональної політики, зеленого переходу, цифрового та агропромислового секторів, а також управління критично важливими сировинними ресурсами.