Не дивно, що країни ЄС воліють дивитися в бік російських активів, замість того щоб власним коштом покривати багатомільярдні потреби України.
«Фінансовий стан ЄС настільки погіршився, що Міжнародний валютний фонд у вівторок закликав держави переглянути свої соціальні зобов’язання, щоб не допустити неконтрольованого зростання боргів», — повідомив мій колега Томас Меллер-Нільсен.
Тим часом у багатій на нафту Норвегії, як розповів наш колега Якоб Вулф Вольд, політики закликають уряд використати частину коштів суверенного фонду обсягом €1,8 трлн, щоб підтримати Україну й гарантувати реалізацію заблокованого плану ЄС.
Це стало б доброю новиною для ЄС, адже його план надати Україні позику на €140 млрд під заставу російських активів заблоковано Бельгією, яка вимагає фінансових гарантій від інших країн-членів.
П’ять політичних партій — серед них три з чотирьох, що входять до парламентської коаліції прем’єр-міністра Йонаса Гарра Стьоре, — закликали уряд надати гарантії за українським кредитом. Країна перебуває у вигідному становищі, адже заробила 109 мільярдів євро завдяки зростанню цін на газ у 2022–2023 роках, спричиненому війною, яку розв’язав Владімір Путін.
У вівторок Осло також оголосило про виділення ще 7 мільярдів доларів на оборону України у 2026 році.
Отже, Норвегія — рятівниця України та паралізованого ЄС? Не все так просто. Прем’єр Йонас Гарр Стьоре доручив провести «повний аналіз» можливостей участі країни. «Ми уважно стежимо за ситуацією та продовжуємо діалог із колегами в ЄС», — повідомили у Міністерстві фінансів журналісту Якобу Вулфу Вольду.
До речі, ініціатива виникла не в Осло й не в Брюсселі, а в Копенгагені. Ще в лютому данське видання Politiken назвало підтримку України з боку Норвегії «жалюгідною». А 23 жовтня опублікувало інтерв’ю з двома норвезькими економістами, які закликали Осло використати свої фінансові ресурси та найвищий кредитний рейтинг, щоб розв’язати проблему заблокованого репараційного кредиту.
Сьогодні посли країн ЄС зберуться, щоб обговорити критичний фінансовий стан України — втім, ознаки «зіткнення з реальністю» вже помітні, адже питання репараційного кредиту досі не узгоджене в Брюсселі.
Німецькі ЗМІ повідомили у вівторок, що уряд Фрідріха Мерца планує виділити 3 мільярди євро допомоги у 2026 році, хоча це лише крапля в морі порівняно з реальними потребами Києва.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що на початку наступного року можуть знадобитися «тимчасові рішення», щоб утримати Україну на плаву, якщо репараційний кредит залишиться заблокованим.
Україна, яка планує використати ці кошти для закупівлі озброєння власного виробництва, отримала попередження про корупцію в оборонній сфері в останньому звіті Єврокомісії про розширення. У документі згадуються «випадки політичного втручання» в роботу двох агентств, відповідальних за військові закупівлі.
Оригінал матеріалу Едді Вакса читайте на Euractiv.