Як Трамп дав маху з «Томагавками»

Дональд Трамп спробував «Томагавками» натиснути на Путіна, але одного дзвінка з Москви вистачило, щоб президент США дав задню.

Президент США Дональд Трамп знову дав задній хід, заявивши журналістам на борту Air Force One у неділю, що наразі не розглядає угоду, яка дозволила б продаж Україні ракет Tomahawk.

Президент США Дональд Трамп знову ухилився від рішення — цього разу під час розмови з журналістами на борту Air Force One у неділю, заявивши, що наразі не розглядає угоду, яка дозволила б продаж Україні далекобійних ракет Tomahawk.

Ці ракети з функцією тривалого барражування здатні досягати Кремля, несучи бойову частину вагою близько 450 кг для ураження точкових цілей або касетну бойову частину зі 166 боєприпасами комбінованої дії — для для ураження розосереджених цілей. Вони навряд чи самі по собі змінили б перебіг війни, але суттєво підвищили б здатність України завдавати серйозних ударів по військових, економічних і промислових об’єктах Росії.

Цікаво, що саме на Гелловін телеканал CNN повідомив: Пентагон поінформував Білий дім, що передача Україні ракет Tomahawk не вплине негативно на поточні операції чи запаси Збройних сил США.

Однак, схоже, ця інформація прямо суперечить словам Дональда Трампа, який напередодні, під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, за день після телефонної розмови з Владіміром Путіним, заявив, що не хотів би надавати Україні ці ракети, бо «ми не хочемо віддавати те, що потрібно для захисту нашої країни».

Якщо справа не в запасах ракет — то в чому тоді причина? 

Спочатку виникли сумніви, чи можна запускати морську систему озброєнь із суші. Можна. Хоча ракети Tomahawk переважно запускають із кораблів і підводних човнів ВМС США, їх також можна запускати з суші за допомогою армійської системи Typhon.

Армія успішно випробувала Typhon на полігоні White Sands Missile Range у Нью-Мексико в листопаді 2024 року, а згодом розгорнула систему в Австралії та на Філіппінах у підтримку навчань Talisman Sabre і Salaknib. У вересні 2025 року систему направили до Японії для участі в навчаннях Resolute Dragon. 

У вересні 2025 року армія США розгорнула цю систему в Японії для участі у навчаннях Resolute Dragon. У Москві й Пекіні добре усвідомлюють цю спроможність.

Після того як питання про можливе розміщення ракет Tomahawk в Україні зняли з порядку денного, Трамп втратив свій важіль впливу.

На початку жовтня Владімір Путін попередив Дональда Трампа, що передача Україні ракет Tomahawk для ударів у глиб території Росії призведе до «знищення відносин» між Москвою та Вашингтоном. Особисті стосунки з Путіним знову опинилися під загрозою — хоча ще у вересні Трамп визнавав, що вони «на жаль… нічого не означали».А вже в середині жовтня Трамп пояснив затримку тим, що система «надто складна для Києва, щоб розгорнути [sic] її без суттєвої допомоги США». Водночас Україна вже швидко опанувала інші «складні» системи озброєння, надані Сполученими Штатами, — зокрема зенітний комплекс Patriot, реактивні системи HIMARS, танки M1A1 та винищувачі F-16.

Найімовірніше, вирішальним став телефонний дзвінок від Владіміра Путіна 16 жовтня — напередодні зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. Саме цей дзвінок, образно кажучи, «збив “Томагавки” з курсу».

За кілька днів до цього, роздратований посиленням російських авіаударів по Україні після саміту на Алясці в серпні, Трамп натякнув, що може надати Києву цю систему озброєння, заявивши журналістам: «Чи хочуть вони [Росія], щоб Tomahawk-и летіли в їхньому напрямку? Не думаю».

Володимир Зеленський вилетів до Вашингтона, переконаний, що отримає систему озброєнь. Але Путін його випередив — і запропонував Трампу власну «приманку»: економічні можливості для співпраці з Росією.

Під час інтерв’ю з Норою О’Доннелл у програмі 60 Minutes на CBS у неділю ввечері Трамп сказав:«Я думаю, він [Путін] справді хоче вести бізнес із США… Думаю, він хоче налагодити торгівлю з нами, заробляти великі гроші для Росії — і, на мою думку, це чудово. Мені таке подобається».

Бізнес-угоди — це слабке місце Дональда Трампа, і цього разу він клюнув на гачок — лише для того, щоб уже за кілька тижнів знову «розчаруватися».

Тож постає питання: чи не був його «жест із ракетами Tomahawk» просто спробою натиснути на Владіміра Путіна, щоб заманити його за стіл переговорів?Ймовірно, так.

Трамп дочекався дзвінка, на який розраховував, і усну згоду на проведення нового саміту з Путіним у Будапешті. Але цей успіх тривав недовго.

Невдовзі Білий дім отримав меморандум від Міністерства закордонних справ Росії, у якому Москва повторила свої максималістські вимоги до України — так звані «першопричини» її «спеціальної військової операції»: «територіальні поступки, суттєве скорочення Збройних сил України та гарантії, що вона ніколи не вступить до НАТО».

США скасували саміт після телефонної розмови між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і державним секретарем Марко Рубіо. Москва не продемонструвала жодної готовності до переговорів.

Після того як питання про можливе розміщення ракет Tomahawk в Україні остаточно зняли з порядку денного, Трамп втратив свій важіль впливу.Перевага — знову на боці Путіна.

Вбивства триватимуть доти, доки Росію не примусять припинити атаки.

Трамп повернувся до тієї самої точки, з якої починав.У травні 2023 року тодішній кандидат у президенти впевнено заявив у інтерв’ю CNN:«Вони гинуть — росіяни й українці. Я хочу, щоб вони перестали вмирати. І я це зроблю — зроблю це за 24 години».

Через дев’ять місяців розчарований президент визнав:«Це важка війна для Путіна… і важка війна для України… Іноді треба дати їм битися».

Під час інтерв’ю програмі 60 Minutes Трамп знову повернувся до звичної риторики щодо війни в Україні, повторюючи:«Це — війна Джо Байдена, не моя війна. Я успадкував цю дурну війну. Її взагалі не мало бути. Цього ніколи б не сталося, якби я був президентом».

Він не може переконати Владіміра Путіна припинити атаки — так само, як не може змусити Володимира Зеленського перестати захищати свою країну. Не спромігшись завершити дев’яту війну й реалізувати свої амбіції щодо економічних угод із Росією, Трамп, схоже, просто здався — забрав м’яч і пішов додому.

А може, й ні. Стратегія Білого дому щодо деескалації, схоже, зміщується у зворотний бік — до більш наступальної позиції. Пентагон у своїй п’ятничній заяві дав зрозуміти, що цей варіант залишається можливим. Послання для Росії — і для Китаю — очевидне: запасів ракет Tomahawk у США достатньо.

Крім того, після оголошення про скасування саміту в Будапешті Трамп запровадив санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії — Роснєфть і Лукойл. Він також розкритикував Владіміра Путіна за випробування ядерної зброї, а потім оголосив, що Сполучені Штати відновлять власні ядерні випробування.

Вплив санкцій — дещо несподівано — виявився миттєвим: і Китай, і Індія, усвідомлюючи ризик вторинних санкцій, призупинили закупівлі російської нафти. Саме ці продажі є для Владіміра Путіна життєво важливим джерелом фінансування війни проти України.

Попри все, Путін щораз впертіше реагує на поразки. Загроза ракет Tomahawk не зупиняє його амбіцій. Тепер, одягнувши військову форму, він переконаний, що зможе виграти наземну війну раніше, ніж Україна зруйнує його економіку. Та «російський імператор» виявився без одягу — і нині його генерали мовчать, бо бояться «відкритих вікон», раптових серцевих нападів або відправки на фронт.

У вівторок Владімір Путін підписав закон про цілорічний військовий призов, щоб безперешкодно поповнювати армію для чергових «м’ясних штурмів» в Україні. У його розрахунках людське життя не має значення.

Вбивста триватимуть доти, доки Росію не примусять припинити атаки. Президенту Трампу слід знову повернути питання про ракети Tomahawk на порядок денний — лише тоді Путін почне усвідомлювати справжню ціну продовження війни проти України.

Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.© 2025. Джонатан Е. Світ і Марк С. Тот. Усі права захищено.