Верховна Рада зможе ухвалити закон про статус народного депутата – засновника державної незалежності України наступного пленарного тижня.
Про це у коментарі Kyiv Post повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
“Очікуємо побачити законопроєкт №6493 в порядку денному уже наступного пленарного тижня, що планується на другу половину листопада”, — розповіла Шуляк.
Як повідомили нам у Парламенті, наступне засідання чотирнадцятої сесії Верховної Ради (ВРУ - ред.) може розпочатися за тиждень. Тобто, цілком ймовірно, що законопроєкт можуть розглянути під куполом з 17 до 21 листопада.
Законопроєкт №6493 “пролежав” у Раді чотири роки - чому так
Проєкт Закону про статус народного депутата–засновника державної незалежності України був зареєстрований у парламенті ще взимку 2021 року. У цьому статусі він і перебував протягом майже чотирьох років.
До порядку денного сесії ВРУ документ внесли лише у 2025 році. Цікаво, що ініціатором законопроєкту свого часу виступив народний депутат Руслан Стефанчук, нині спікер Верховної Ради України (ВРУ). Тож депутати девʼятого скликання таки зможуть спробувати відзначити на державному рівні своїх попередників, які голосували за історичні для України рішення.
Йдеться про проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, ухвалення постанови Верховної Ради УРСР та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
За ці історичні документи голосували поза всяким сумнівом видатні українські діячі, як-от В’ячеслав Чорновол, Степан Хмара, Левко Лукʼяненко, Іван Драч, Ігор Юхновський, Михайло Горинь та інші.
В разі ухвалення законопроєкту №6493 засновники державної незалежності отримають гарантії соціального захисту, дипломатичні паспорти, нагрудні знаки “Засновник державної незалежності України”, довічне грошове забезпечення та особливий статус народного депутата.
Останнє, за словами співрозмовників Kyiv Post, і стало причиною такої затримки з розглядом законопроєкту на кілька років.
Особливий статус засновників Незалежності суперечить Конституції?
Зокрема, у Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) ВРУ одразу ж назвали норми законопроєкту “дискусійними”, адже, за Конституцією, в Україні не може бути народних обранців “з особливим статусом”.
“На нашу думку, вшанування народних депутатів України, які брали участь у проголошенні незалежності України, можна забезпечити іншими шляхами, які будуть менш дискусійними з точки зору їх конституційності і відповідності основним принципам демократичної держави.
Обраний же в цьому законопроєкті шлях викликає низку суттєвих зауважень”, — наголосили у ГНЕУ.
У висновку уточнюється, проєкт закону суперечить конкретним нормам Основного закону України: ст. 24 Конституції України, (про рівні права всіх громадян України), ст. 88 Конституції України (Про повноваження Голови Верховної Ради).
“Викликає сумнів і обґрунтованість надання Засновникам права на прийом вищими посадовими особами держави. Наприклад, у законопроєкті передбачається, що вони отримають право на прийом Президентом України (!) а таким правом законодавство не наділяє навіть чинних високопосадовців. Зокрема, такого права не має Прем’єр-міністр України”, — наголошують в експертному управлінні.
Втім, спірним цей законопроєкт називали ще три роки тому й через низку інших зауважень. Так, в Українському Інституті Національної памʼяті звернули увагу на те, що згідно положень законопроєкту нагороду особливий статус можуть отримати представники забороненої в Україні Комуністичної партії.
“На думку Інституту, у преамбулі та основній частині законопроєкту необхідно змістовно пов’язати попередній період боротьби за українську незалежність та історичні голосування у стінах Верховної Ради України», а також – поставити чіткіші запобіжники проти того, «що народні депутати – колишні комуністичні функціонери не зможуть отримати високий статус, передбачений законопроєктом”, — зазначено у висновку до проєкту.
“Є невелика проблема: конфлікт законів”, — написав у Фейсбуці народний депутат девʼятого скликання Максим Бужанський, — “Серед “лауреатів” законопроєкту — комуністів, навіть Леонід Макарович Кравчук підпадає під закон про люстрацію. Можливо, він не один зі списку”, — наголосив нардеп.
Також дискусійною, стала, наприклад, пропозиція Асоціації народних депутатів про відзначення особливим статусом і тих обранців, які голосували за ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року.
Що змінилося у законопроєкті №6493 до другого читання
Попри таку велику кількість юридичних колізій та зауважень до тексту, у липні 2025 року Верховна Рада проголосувала законопроєкт №6493 у першому читанні.
Тут важливо зазначити, що у залі не було жодного голосу проти. Законопроєкт отримав підтримку майже конституційної більшості - 292 голосів “за”.
Очільниця ж Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк наголошує, тоді йшлося про “прийняття за основу із доопрацюванням положень”. Тобто, планувалося, що до остаточного голосування більшість зауважень мали би усунути.
29 жовтня профільний комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити проєкт в цілому як закон.
За словами Олени Шуляк, в тексті, зокрема, змінили процедуру надання нардепам першого скликання особливого статусу.
“Мова про встановлення правових підстав та порядку присвоєння і позбавлення статусу засновника сучасної держави України – народного депутата, а також закріпили обсяг прав та обов’язків при отриманні такого статусу. Окрім цього, врегулювали порядок вручення посвідчення та нагрудного знака засновника.
Тобто, якщо у першому читанні мова йшла про державну нагороду, то нині йдеться про посвідчення та знак, який буде видаватися головою Верховної Ради. А рішення щодо присвоєння такого статусу прийматиме відповідна парламентська комісія”, — розповіла Шуляк у коментарі у коментарі Kyiv Post.
Вона додала, у доопрацьованому тексті передбачена виплата щомісячного довічного грошового утримання засновника, яке може виплачуватися замість пенсії “розміром 80% від суми актуальної місячної заробітної плати народного депутата діючого скликання – члена комітету”.
Також у документі встановили, що засновнику буде видаватися дипломатичний паспорт для здійснення офіційних поїздок до іноземних держав.
Парламентарка звертає увагу, що у законопроєкті обумовлюється й вшанування памʼяті перших українських нардепів, що вже померли.
“Тож, сьогодні ми визначили заходи щодо увічнення пам’яті [померлих] засновників, включно з допомогою на поховання та спорудженням намогильних споруд”, — додала Шуляк.
Втім, докладніше аналізувати кінцевий варіант потенційного Закону наразі неможливо, адже… його поки ніхто не бачив. Станом на 13 листопада, таблиця до другого читання законопроєкту ще не оприлюднена на сайті парламенту.
Перелік змін до законопроєкту напередодні другого читання
Проте, на думку авторів поправок до законопроєкту, кінцевий варіант не буде суперечитиме ані Конституції, ані закону про заборону КПУ в Україні.
“Не буде. Принаймні в редакції, підготовлений до другого читання”, — розповів у Kyiv Post член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член групи з міжпарламентських зв’язків з США, народний депутат Володимир Вʼятрович, відповідаючи на наше питання, — заборона діяльності КПУ ніяк не стосується якихось обмежень щодо людей, які колись, в часи СРСР, були членами компартії.
В радянські часи в компартії було одночасно 3 млн людей, і жодним законом України чи судовим рішенням ці люди не визнані якимись правопорушниками.
Що ж стосується можливих негідних дій окремих депутатів Верховної Ради першого скликання вже в часи незалежної України, то законопроєкт №6493 після врахування моєї поправки та низки інших поправок, містить чіткі запобіжники від надання їм почесного статусу”, — наголосив Вʼятрович.
З дозволу автора поправок, Kyiv Post цитує зміни, внесені до кінцевого варіанту законопроєкту “Про статус народного депутата – засновника державної незалежності”:
1. Право на отримання статусу засновника сучасної держави України – народного депутата (далі – Засновник) має народний депутат Української РСР (далі – народний депутат), який на пленарному засіданні Верховної Ради Української РСР проголосував за Декларацію про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та/або за Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, та/або за Постанову Верховної Ради Української РСР “Про проголошення незалежності України” 24 серпня 1991 року і відповідає вимогам, встановленим частиною четвертою цієї статті.
4. Статус Засновника не може бути присвоєний народному депутату, який вчинив дії, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі.
7. Народного депутата може бути позбавлено статусу Засновника у разі його засудження за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також кримінальне правопорушення, передбачене статтями 258-2585, 260, 261 Кримінального кодексу України або у разі вчинення ним дій, визначених частиною четвертою цієї статті.
Верховна Рада України І скликання - що це
Верховною Радою І скликання сьогодні називають ВР Української РСР XII скликання. Перше скликання ВРУ працювало загалом чотири роки: з 15 травня 1990 року до 22 квітня 1994-го. За цей час нардепи ухвалили Декларацію про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України.
З відкритих джерел відомо, що у чернетці акту було вказано термін “відновлення”, а не “проголошення”. Адже, згідно Четвертого універсалу Центральної Ради незалежність України вже проголошувалась 22 січня 1918 року.