Ми наближаємося до найголовніших подій всього 2025 року, а може навіть чотирьох років, 13 і 16 листопада національна збірна України з футболу має зіграти останні матчі групового етапу відбору на чемпіонат світу -2026.
Українці зіграють проти Франції у Парижі 13 листопада та номінально домашній матч проти Ісландії у Варшаві.
Вже за традицією, не скажу, що доброю, національна збірна України у ситуації “все або нічого”. Але зараз вона не така критична. Завдяки перемогам над Ісландією та Азербайджаном українці підходять до останніх матчів з позиції лідера ситуації. Їм точно є за що боротися, тепер залишилося показати цю боротьбу на футбольному полі.
Закінчення відбору з двома матчами за три дні проти лідера групи та прямого конкурента за друге місце - не той фінал, який побажаєш команді. За останній рік ми так багато чули мантру про вихід на чемпіонат світу: його важливість, можливість, справедливість і ще купу слів на “-ість”. Проте зараз заяви мають завершитися. Сенсу в них нуль. Весь результат кропіткої роботи тренерського штабу та гравців має бути продемонстрований в цих двох матчах.
Найкраще, що може бути, це якщо підопічні Сергія Реброва виграють і Францію, і Ісландію (візуалізуємо, може справдиться), тоді гравців і тренерський штаб будуть носити на руках. Цілком заслужено, до речі. Всі будуть на позитиві, говоритимуть про найкраще покоління збірної, зміну тренера переносимо і так далі. Але наскільки це реально?
Звичайно, збірна Франції це гранд з грандів світового відбору, але чи у цьому відборі? За підбором якісних гравців французи мали б перемагати всіх із рахунком 8:0. Проте, як на мене, збірна Дешама не в своїй оптимальній кондиції. Так, вони б’ють і забивають, але не влаштовують фатальні 7:1, як було у 2020. Крім того, багато французьких футболістів пропустять цей матч через ушкодження. З такою Францією треба намагатися грати внічию, а якщо сильно постаратися, то можна вигравати і виходити з першого місця в групі.
Як на мене, для національної збірної України матч зі збірною Францією важливий, але не ключовий. Справжній бій за путівку на ЧС-26 відбудеться на стадіоні “Легії” у Варшаві. Я вже зазначала перед минулими матчами, якщо збірна Україна не зможе вдруге перемогти Ісландію, то нам нічого робити на чемпіонаті світу.
Так, збірна Ісландії абсолютно точно буде летіти у Варшаву з бажанням взяти реванш за жовтневий матч. Але українці мають нівелювати це бажання завдяки вірі у те, що вони сильніші (факт) і підтримці українських фанатів, як на стадіоні, так і перед екранами.
Ісландія - якісна команда, висока, атлетична, проте багато помиляється там, де не варто, якщо не можеш пропускати п’ять голів. Водночас ісландці круто використовують більшість можливостей закинути м’яч у сітку воріт. Не можна їх недооцінювати. Розслаблятися тут не вийде абсолютно.
Заявка збірної України на жовтневі матчі кваліфікації до ЧС-26
У заявці національної збірної України знову не все гладко. Артем Довбик, Володимир Бражко, Арсеній Батагов отримали ушкодження та не допоможуть проти Ісландії та Франції.
З резервного списку були довикликані Назар Волошин, Тарас Михавко та Єгор Назарина.
Основний список гравців можна дізнатися у нашому матеріалі.
Турнірна таблиця відбір ЧС-2026 група D
Команда Матчі Голи Очки
Франція 4 +6 10
Україна 4 +1 7
Ісландія 4 +2 4
Азербайджан 4 -9 1
Отже, нас чекає грандіозна футбольна кульмінація та розв’язка головної інтриги: збирати валізи на ЧС чи ні. Невдача України і пропуск чемпіонату світу не стане сюрпризом для українських вболівальників. Скоріше, це буде жорстка констатація очевидного факту - збірна України з таким складом гравців і таким тренерським штабом не здатна конкурувати з сильними командами.
У випадку провалу виправдання про випадкові невдачі, важкі перельоти чи кадрові проблеми вже ніхто не слухатиме. Тоді потрібні будуть лише конкретні рішення: або тренер виводить команду на Чемпіонат світу й продовжує роботу, або залишає посаду, оскільки не виконав свого головного завдання.
Але є неабияка надія на вихід з групи з першого чи другого місця і буде брехнею сказати, що синьо-жовті не заслужили. Вони двічі у жовтні довели, що готові битися за перемогу. Залишилося це повторити.