Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив занепокоєння низкою бюджетних рішень України на тлі початку переговорів про нову чотирирічну кредитну програму, повідомили Bloomberg джерела, знайомі з питанням.
Серед занепокоєнь МВФ — податкові пільги для переробної промисловості та самозайнятих підприємців. Фонд вважає, що такі винятки можуть послабити крихку фіскальну позицію України, оскільки війна з Росією триває вже четвертий рік, зазначають джерела Bloomberg.
МВФ також поставив під сумнів пропозицію надати українцям безкоштовний залізничний проїзд на відстань до 3 000 км — захід, спрямований на підтримку державної компанії «Укрзалізниця». За даними Bloomberg, Фонд застерігає, що цей план може збільшити навантаження на бюджет і створити додатковий тиск на економіку.
Звраз Україна шукає другий кредит МВФ після того, як попереднє фінансування планувалося на період після завершення бойових дій у 2026 році. Проте Росія продовжує повномасштабне вторгнення, і завершення війни поки не прогнозується.
Розмір нового кредиту офіційно не обговорювався, але попередні оцінки становлять близько $8 млрд, повідомляв Bloomberg у вересні.
МВФ підтримує Україну через чотирирічну програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), затверджену у березні 2023 року на суму близько $15,6 млрд. Це перша в історії програма МВФ, надана країні, яка веде активну війну. Тоді МВФ змінив свої правила, щоб дозволити кредитування держав із «виключно високим рівнем невизначеності», йдеться у пресрелізі Фонду за березень 2023 року.
У серпні Фонд надіслав листа голові парламентського комітету з питань фінансів Данилу Гетманцеву, висловивши занепокоєння стосовно проєктів податкового законодавства. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пізніше запевнила представників МВФ, що ці законопроєкти ще не фіналізовані, повідомило джерело видання.
МВФ заявив Bloomberg News, що нова програма має на меті зберегти макроекономічну стабільність, збільшити внутрішні доходи, забезпечити стійкість боргу та підтримати зовнішню рівновагу. Вона також передбачає реформи у сфері врядування та боротьби з корупцією для стимулювання зростання.
Фонд закликає Київ скасувати пільгові ціни для споживачів і перейти до лібералізованого газового ринку. За даними Bloomberg, останні атаки Росії знищили майже 60% газовидобутку України.
МВФ також вимагає скоротити тіньову економіку, яку оцінює більш ніж у 30% від загального обсягу виробництва, і наполягає на скасуванні податкових пільг, якими часто користуються самозайняті підприємці.
Україна шукає фінансову підтримку від міжнародних партнерів на тлі посилення російських атак
Економіка України залишається під тиском, оскільки російські атаки посилюються, націлюючись на енергетичну інфраструктуру та спричиняючи масштабні відключення електроенергії. Щоб пом’якшити наслідки, уряд запровадив низку заходів підтримки, зокрема план безкоштовних залізничних перевезень для «Укрзалізниці», який наразі перевіряє МВФ.
Окрім підтримки МВФ, Україна прагне отримати від Європейського Союзу репараційний кредит у розмірі €140 млрд ($162 млрд), повністю забезпечений замороженими російськими активами.
Втім, лідери ЄС не змогли схвалити цей план після того, як Бельгія відмовилася його підтримати, посилаючись на ризики юридичних і фінансових наслідків з боку Москви. Більшість заморожених активів перебуває у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
Переговори між Єврокомісією та урядом Бельгії у п’ятницю також завершилися без результатів, що залишає невизначеність щодо подальшого фінансування України.
МВФ закликав ЄС проявити обережність у питанні запланованого репараційного кредиту для України, застерігаючи від «можливих наслідків для міжнародної валютної системи».
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко спростувала цю заяву, повідомивши, що потенційна нова програма МВФ розробляється незалежно від планів ЄС щодо репараційного кредиту, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Панікувати не варто, — сказала Свириденко. — Ми координуємо всі механізми фінансування, і наші партнери підтвердили підтримку України».
Раніше міністр фінансів Сергій Марченко повідомив українським парламентарям, що на 2026 рік потреба у зовнішньому фінансуванні становить $18,1 млрд, виходячи із прогнозного середньорічного курсу 45,7 грн за долар.
Ця оцінка відрізняється від показників Нацбанку, який визначає «невиявлений» дефіцит у розмірі $12,7 млрд на 2026 рік. Прогноз обмінного курсу НБУ не оприлюднює.
Зараз Україна витрачає близько 60% бюджету на війну з Росією та значною мірою залежить від західних партнерів для покриття витрат на пенсії, зарплати у державному секторі та гуманітарні програми.