Румунія! Один з найближчих сусідів України. З цією країною ми пов’язані географічно, історично, та і сьогодення теж тісно пов’язало український та румунський народи. Протягом останнього “політичного сезону” Румунія пережила низку яскравих внутрішньополітичних подій, про які ми писали.
Окрім того, саме Румунія - країна на східному рубежі НАТО, стала одним з найважливіших логістичних хабів, через який до нас надходить допомога Заходу. І це лиш один з аспектів, який варто брати до уваги, коли ми говоримо про стан відносин між Україною та цією загадковою поки що для більшості українців, країною.
Щоб краще розповісти про Румунію та про її відносини з Україною ми поговорили з експертом, народним депутатом від «Слуги Народу», членом Комітету ВР з питань податкової та митної політики Олексієм Леоновим. Вашій увазі ця дуже змістовна розмова.
Румунія сьогодні - про внутрішню політику та економіку
Kyiv Post (KP): Внутрішня політика Румунії останніх років - це яскравий зсув в умовний правий сектор. Які фактори зумовлюють зростання підтримки популістських та націоналістичних партій (наприклад, AUR)? Чи може це загрожувати проєвропейському курсу країни?
Олексій Леонов (ОЛ): Євроскептицизм є континентальним трендом, а не рисою, яка притаманна тільки Румунії. Акценти можуть відрізнятися, але загальні причини досить типові – невдоволення «диктатом Брюсселя», міграційні питання, «ціна» доступу до фінансового ресурсу тощо.
Але, на мою думку, президентські вибори та впевнена перемога на них Нікушора Дана довели, що Румунія не прагне зміни проєвропейського курсу.
Пересічний громадянин скоріше економічно роздратований, а не ідеологічно розчарований
Однак саме на цьому роздратуванні вміло грають праві популісти, зокрема з «Альянсу за об’єднання румунів».
Йдеться насамперед про надмірний дефіцит бюджету через що з боку Європейської комісії були запущені спеціальні контрольні процедури. Це дозволило говорити правим радикалам про «зовнішню диктатуру» та потребу в суверенізації економіки.
Втім, ризики радикалізації суспільних настроїв напевно зберігаються. Принаймні поки залишаються актуальними чутливі питання в економіці. І поки росія продовжує свій гібридний деструктивний тиск.
КР: Які основні економічні проблеми стоять перед нинішнім коаліційним урядом (інфляція, бюджетний дефіцит, трудова міграція)?
ОЛ: Минулого року дефіцит бюджету в Румунії становив 9,3% ВВП. На цей рік є прогноз у 8,6%. А «дозволений» рівень в ЄС становить 3%. Інфляція у 2025 році — вища за очікування. Зокрема Національний банк Румунії (НБР) у серпні оприлюднив звіт, в якому прогнозується інфляція у майже 9%. Європейський центробанк вважає за безпечну інфляцію на рівні 2%. Щодо трудової міграції, то за оцінками Eurostat 15–20% населення працездатного віку Румунії перебуває за кордоном.
Тому так, напевно саме ці проблеми стануть тими викликами, на яких доведеться зосередитись нинішньому коаліційному уряду. Зокрема для того, щоб прибрати ризики замороження частини коштів ЄС та нейтралізувати те «економічне роздратування», яке підживлює популярність правих радикалів.
КР: Як просувається боротьба з корупцією та реформа судової системи? Чи сприймаються ці зусилля як хороший крок у суспільстві?
ОЛ: Європейський Союз запровадив спеціальний механізм нагляду за реформою правосуддя та антикорупційної політики після вступу Румунії до ЄС у 2007 році. Дію цього механізму було звершено у 2023 році, надалі ситуацію з відповідними реформами в країні відстежують у щорічних Звітах.
Наскільки я знаю, у Звіті Європейської Комісії - 2024/2025 було відзначено продовження реформ у системі правосуддя та в антикорупційній політиці. А також — потребу в стійкіший імплементації. А ще у Звіті відзначається, що проблема низької суспільної довіри до певних інституцій в Румунії зберігається. Також Євробарометр-2025 показував високу занепокоєність корупцією, бо суспільство сприймає наявний поступ як неповний.
Румунія, безпека у Чорному морі та відносини з Україною
КР: Як Румунія, як країна-член НАТО, оцінює поточні загрози у Чорноморському регіоні, особливо після повномасштабного вторгнення РФ?
ОЛ: Якщо формулювати коротко, то румунська оцінка така: Чорне море – це не потенційний напрям ескалації, а відкритий театр війни з боку рф, лише без прямого наступу на територію НАТО. Така зміна відбулася після початку широкомасштабного вторгнення в Україну. До цього росія розглядалася як «джерело ризику», тепер вона ідентифікується, як «пряма військова загроза».
Поточні загрози визначаються за кількома напрямками: безпілотники (пряма загроза у безпосередній близькості), міни (тривала загроза судноплавству і портовому хабу Констанца), база в Севастополі (загроза лініям постачання ЄС), радарно-розвідувальна активність (загроза стратегічного “засліплення” регіону).
Власне, реакція всередині країни на виведення бригади США окреслює саму суть проблеми. Як це формулюють самі румунські посадовці : «загроза визначається не кількістю американських батальйонів, а поведінкою рф у морі й повітрі». Останнім, наскільки я знаю, був заклик від Міноборони країни переглянути рішення про виведення американських військових із країни. Бо такий крок може бути використаний російською пропагандою як доказ нібито розколу всередині НАТО.
КР: Як Румунія балансує між історичними та безпековими інтересами у відносинах з Україною? Які основні напрямки підтримки України?
ОЛ: Офіційні заяви з боку Румунії підтверджують непохитну підтримку суверенітету України, наші євроінтеграційні наміри та розбудову оборонно-промислової кооперації. Вже надано понад 20 пакетів військової допомоги. Підготовка чергового пакету триває. Також є спільні плани з виробництва БПЛА та підтримка України в ініціативах ЄС із переозброєння. І ми вдячні за це.
Також ми дуже цінуємо зусилля Румунії, які спрямовані на підтримку товарного транзиту та військової логістики. Новий поштовх цій взаємодії надало підписання Спільної декларації про зміцнення Стратегічного партнерства, яке відбулося під час візиту Президента Зеленського до Бухаресту в жовтні 2023 року. А також наступні угоди, які було підписано після спільного засідання урядів України та Румунії вже у Києві.
КР: Як в Румунії сприймається зерновий транзит та чи є напруга щодо присутності українських біженців?
ОЛ: Порт Констанца насправді став ключовим хабом «шляхів солідарності». Після піку 2023 року обсяги транзиту зерна у 2024 році тимчасово зменшилися через відновлення українських чорноморських маршрутів. Але інвестиції в інфраструктуру порту та залізниці з боку румунського уряду та ЄС продовжуються. І це додає впевненості щодо збереження потенціалу українського експорту.
Протести аграріїв траплялись. Однак Бухарест, на мій погляд, своєчасно запроваджував інструменти, які дозволяли балансувати підтримку Києва і національні інтереси.
Щодо біженців, то за даними УВКБ ООН, у 2025 році під тимчасовим захистом у Румунії перебуває близько 195 тис. громадян України. Наскільки я знаю, певна напруга (щодо питань житла, роботи, умов утримання дітей тощо) подекуди локально виникала. Проте загальний тон політики був дружній, а робота з організації прихистку відбувалася в постійній координації з ЄС та ООН.
КР: Які пріоритети Румунії в рамках ЄС на найближчі роки? Як вона використовує своє членство для просування регіональних інтересів?
ОЛ: Сподіваюсь, що одним із пріоритетів стане Карпатська інтеграційна ініціатива, яку започаткував Президент України Володимир Зеленський.
Стратегічна мета цієї ініціативи – створення єдиного Карпатського простору для розвитку та взаємної підтримки
Її реалізація дасть значну користь прикордонним громадам через посилення логістики та інфраструктури. Також з’являться додаткові можливості для спільних проєктів та інвестицій, поглиблення культурного діалогу та обмінів, будуть створені спільні системи реагування на надзвичайні ситуації.
За цим напрямком, як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Румунією, сподіваюсь на активну співпрацю зі своїм колегою – Миколою-Мирославом Петрецьким. Він очолює групу дружби з Україною в парламенті Румунії.
Якщо ж говорити про мої особисті враження, то напевно головним завданням для Румунії у найближчий перспективі буде повернення до фіскальної стійкості. Значні перспективи пов’язані з повним використанням коштів від ЄС за програмами з оновлення (PNRR) та енергетичної стійкості (REPowerEU).
Також ми сподіваємось, що Румунія відіграватиме активну роль у політиці розширення ЄС щодо України та Молдови. Для цього, зокрема, вже створено новий формат тристоронньої взаємодії, який отримав назву «одеський трикутник».
Румунія, Молдова, Угорщина - що зараз на порядку денному
КР: Яка стратегічна роль Румунії в забезпеченні європейського шляху Молдови та її енергетичної незалежності? Наскільки ймовірне об’єднання Румунії та Молдови в осяжній перспективі?
ОЛ: Ні для кого не є секретом, що Румунія — головний адвокат Кишинева в ЄС і її ключовий енергопартнер. І не має причин вважати, що щось зміниться найближчим часом.
Щодо об’єднання, то це питання не до депутата українського парламенту.
КР: Як Румунія керує складними відносинами з Угорщиною через питання угорської меншини?
ОЛ: На мій погляд, Румунія конструктивно підходить до вирішення питань національних меншин. З особистого досвіду, знаю, що в країні вже 35 років успішно діє Союз українців Румунії. Голову СУР пана Петрецького обрано до парламенту Румунії.
Щодо угорської меншини, то це питання двосторонніх угорсько – румунських відносин, і воно виходить за межі українського мандату. Проте я знаю, що партія угорської меншини стабільно бере участь у політичному процесі, і що у 2025-му вона офіційно підтримала проєвропейського кандидата Нікушора Дана у другому турі.
Румунія в найближчі п’ять років - спроба прогнозу
КР: Який Ваш загальний прогноз щодо розвитку Румунії на найближчі п’ять років, зважаючи на внутрішні та зовнішні виклики?”
ОЛ: Румунія – надійний партнер України, все вирішують реальні справи, а не розмови. Для нас це дуже важливо. Тому можу говорити лише про очікування та побажання з українського боку.
Україна розраховує на те, що Румунія збереже проєвропейський та проєвроатлантичний курс. Що наш сусід впорається зі всіма економічними викликами, і наші торгівельні відносини отримають новий поштовх.
А безпосередньо зараз ми прагнемо більш потужної співпраці за всіма напрямками (безпека, екологія, логістика тощо), які пов’язані з Чорним морем. А також – поглиблення співпраці в трикутнику Румунія – Україна – Молдова, особливо за напрямом євроінтеграції.
З найближчого можу відзначити, що у грудні 2025 року у Відні відбудеться чергове засідання Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR). На цьому засіданні головування перейде до України.
Вважаю, що разом з румунською стороною ми можемо висунути ініціативу щодо створення Дунайського фонду відбудови
Цей фонд міг би взяти на себе координаційні дії з акумуляції ресурсів та відбудови інфраструктури Дунайського регіону після війни.