Єврокомісія попереджає, що ЄС доведеться докласти «скоординованих зусиль», щоб стабілізувати фінансові ринки, якщо буде схвалено кредит на €140 млрд для підтримки України за рахунок російських суверенних активів.
У понеділок Euractiv отримало доступ до довгоочікуваного листа, надісланого столицям ЄС, у якому Урсула фон дер Ляєн представила лідерам ЄС три варіанти покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, зокрема й так званий репараційний кредит.
Брюссель зазначає, що ініціатива використати заморожені активи російського центрального банку, які зберігаються в Бельгії, містить ризик «ланцюгових наслідків», якщо інші країни неправильно сприймуть цей крок як конфіскацію.
Активи, які оцінюють у €185–210 млрд, планується використати для надання Україні безвідсоткового кредиту, а його погашення буде прив’язане до майбутніх репарацій. Країни ЄС мають надати гарантії для покриття можливих юридичних або фінансових ризиків.
«Оскільки цей варіант є фінансово та юридично новаторським рішенням, не можна виключати потенційних ланцюгових наслідків, зокрема для фінансових ринків», — зазначила Єврокомісія.
«Союзу, а можливо й міжнародним партнерам, доведеться докласти скоординованих зусиль, щоб нейтралізувати таке сприйняття», — додали там, зауваживши, що цей ризик можна знизити, якщо міжнародні партнери вдадуться до подібних заходів щодо репараційного кредиту.»
Ці застереження перегукуються з позицією Бельгії. Брюссель, який зберігає російські суверенні активи, призначені для цього кредиту, наполягає, щоб пов’язані з ними фінансові та юридичні ризики були розподілені між усіма державами-членами ЄС.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер також наполягає, щоб інші країни, на території яких зберігаються російські активи, так само задіяли їх для підтримки оборонних зусиль України. За межами ЄС мільярди євро російських суверенних активів зберігають США, Велика Британія та Японія.
Україна має дефіцит фінансування на €135,7 млрд на найближчі два роки, і Єврокомісія закликає лідерів домовитися про модель, яка дозволить надати кошти вже в другому кварталі 2026 року відповідно до майбутньої програми МВФ.
У листі також викладено два альтернативні варіанти підтримки України: двосторонні гранти від держав-членів та залучення коштів через випуск спільного боргу ЄС.
Перший варіант — найпростіший: столиці напряму надають ЄС гранти, розподілені відповідно до частки ВНД, на суму приблизно €45 млрд щороку.
Другий варіант передбачає, що ЄС вийде на фінансові ринки й залучить кошти, надавши Україні «кредит із обмеженою відповідальністю» — такий, що має бути повернений лише після отримання репарацій від Росії. Держави-члени, у цьому разі, мають забезпечити гарантії від можливого дефолту.
Фон дер Ляєн наголосила, що ці три моделі не є взаємовиключними і їх можна поєднувати або впроваджувати послідовно, щоб гарантувати своєчасну, передбачувану й сталу підтримку.
Очікується, що лідери ЄС у грудні визначать політичний курс щодо того, який підхід обрати.«Вкрай важливо швидко дійти чіткої домовленості, щоб на наступному засіданні Європейської ради у грудні було ухвалено рішення щодо фінансування, необхідного для України», — написала фон дер Ляєн.
З оригіналом статті авторства Ніколетти Йонти та Томаса Моллер-Нільсена для Euractiv можна ознайомитися тут.