Європейський Союз розробив детальний план дій, який визначає майбутнє мільйонів українських біженців після завершення дії Директиви про тимчасовий захист у березні 2027 року. Документ передбачає скоординований перехід до двох ключових сценаріїв: добровільного повернення в Україну або переходу на інші легальні статуси проживання в країнах ЄС.
Це рішення покликане забезпечити українцям стабільність і передбачуваність та уникнути «правового вакууму», коли мільйони людей одночасно можуть втратити чинний статус.
Майбутнє Українців у ЄС після 2027 року: репатріація чи легалізація
Для тих, хто планує повернутися додому, ЄС зосередиться на створенні комплексних програм добровільної репатріації. Вони не обмежуватимуться фінансовою допомогою, а передбачатимуть всебічну підтримку реінтеграції.
Зокрема йдеться про допомогу з житлом, доступ до базових соціальних послуг, медичну підтримку та, що не менш важливо, адаптацію в українських громадах.
Для полегшення рішення про повернення країнам ЄС рекомендовано дозволяти українцям короткострокові поїздки в Україну — так звані «ознайомчі візити», зокрема для оцінки стану майна, із збереженням статусу тимчасового захисту до остаточної дати повернення. Усі процеси повернення координуватимуться з українською владою, насамперед у сферах житлового забезпечення та соціальних гарантій. ЄС планує надавати таку підтримку приблизно протягом одного року після завершення дії тимчасового захисту.
Українцям, які інтегрувалися в життя ЄС — працевлаштувалися, навчаються або чиї діти відвідують місцеві школи, — нададуть можливість переходу на національні посвідки на проживання або інші форми постійного легального статусу в європейських країнах.
Інтегровані особи зможуть перейти на дозволи, пов’язані з працевлаштуванням, зокрема на Блакитну карту ЄС для висококваліфікованих фахівців або єдиний дозвіл на проживання та роботу. Студенти й науковці матимуть змогу оформити відповідні студентські дозволи або дозволи на дослідницьку діяльність. Крім того, країни-члени можуть застосовувати національні імміграційні програми, а також гуманітарні підстави для легалізації статусу.
Центральним елементом плану є надання вичерпної інформації про умови та переваги цих нових статусів. Водночас важливо розуміти, що поєднання тимчасового захисту з іншим національним статусом буде неможливим.
Що далі чекає українців під тимчасовим захистом?
Після 4 березня 2027 року загальноєвропейський механізм тимчасового захисту припинить дію. Подальша доля біженців перейде в площину національного законодавства кожної країни-члена.
Для полегшення цього переходу ЄС планує створити спеціальні «Unity Hubs» — центри єдності. Вони стануть пунктами консультування та підтримки як щодо інтеграції в ЄС, так і щодо добровільного повернення в Україну. Для найбільш уразливих груп — осіб з особливими потребами або батьків, чиї діти завершують навчальний рік, — можуть передбачити гнучкі винятки, які дозволять залишитися в ЄС дещо довше.
План ЄС, хоча й має рекомендаційний характер, покликаний забезпечити узгодженість дій усіх країн-членів і допомогти українцям зробити усвідомлений вибір між легалізацією в Європі та підтриманим поверненням на Батьківщину.