ЄК закликає G7 прискорити виплати Україні, поки Бельгія блокує репараційний кредит

Єврокомісія розглядає “перехідне рішення” на випадок відсутності прогресу.

Європейська комісія закликає західних союзників прискорити виплати за кредитом у розмірі 50 мільярдів доларів Україні, оскільки Бельгія продовжує блокувати зусилля ЄС щодо підтримки Києва за допомогою більшої програми фінансування з використанням російських активів.

В інтерв’ю Euractiv комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що країни повинні прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб запобігти фінансовій кризі, яка загрожує розірваній війною країні на початку наступного року.

«Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їхню підтримку на початок року», – сказав Домбровскіс, додавши, що серед донорів – Велика Британія, Канада, Японія та США.

Цього «може бути достатньо... для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року», хоча це «ще належить з’ясувати», додав латвійський комісар.

ЄС вже виплатив свою частку позики G7, яка становить 18,1 млрд євро. Але приблизно 14 млрд євро з цього пакету ще не були виплачені іншими країнами, а саме США, Канадою, Японією та Великою Британією. За оцінками, у першому кварталі наступного року Київ зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів (10 млрд євро).

Заява Домбровскіса пролунала на тлі того, як ЄС намагається домовитися про окремий «репараційний кредит» на суму 185 млрд євро напередодні вирішального саміту європейських лідерів 18 і 19 грудня, на якому Комісія сподівається переконати Бельгію підтримати цю схему. Однак ці зусилля зазнали серйозної невдачі в четвер, коли прем’єр-міністр Барт Де Вевер різко розкритикував цей план у листі до голови Комісії Урсули фон дер Ляєн.

Позика на репарації має на меті використання грошових залишків, пов’язаних з російськими суверенними активами, що зберігаються в Euroclear (кліринговій палаті з штаб-квартирою в Брюсселі), які були заморожені ЄС після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. З іншого боку, позика G7 вже надається і використовує доходи, отримані від цих активів.

Бельгія відмовляється підтримати позику на відшкодування збитків, якщо її юридичні та фінансові ризики не будуть розподілені, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські активи, що знаходяться в їхній юрисдикції. Euroclear висловила подібні застереження щодо цього плану.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер досі не відмовився від своєї опозиції до цієї схеми, яка, як очікується, буде офіційно запропонована Комісією найближчими днями.

Домбровскіс заявив, що залучення бельгійців не є «попередньою умовою» для опублікування детальної юридичної пропозиції щодо того, як це працюватиме на практиці, але згода Бельгії була б «ідеальною».

Хоча в переговорах між ЄС і бельгійськими чиновниками відбувся «технічний прогрес», він визнав, що політичних зрушень було мало. «На цьому етапі ... також очевидно, що Бельгія все ще не погодилася з цією концепцією», – сказав він.

За словами Домбровскіса, пропозиція «очевидно» врахує занепокоєння Бельгії. «Бельгія та інші держави-члени очікують на ясність».

«Перехідне» рішення

Досвідчений комісар також попередив, що окреме «перехідне» рішення ЄС для тимчасового покриття бюджетного дефіциту України «може бути необхідним», якщо переговори з Бельгією «швидко не просунуться» до кінця року.

Такі схеми, викладені в «документі про варіанти», розісланому столицям країн ЄС минулого тижня, передбачають використання спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів як альтернативних способів тимчасового покриття бюджетного дефіциту Києва.

У документі оцінюється, що Україна потребуватиме військової та соціальної підтримки на суму 72 млрд євро у 2026 році та додаткових 64 млрд євро у 2027 році.

Фон дер Ляєн зазначила на початку цього тижня, що ці альтернативи не будуть реалізовані, якщо вони будуть повністю фінансуватися за рахунок коштів платників податків ЄС.

Домбровскіс, колишній прем’єр-міністр Латвії, наголосив, що ЄС потрібно «рухатися вперед, тому що потреби України у фінансуванні не тільки значні, але й нагальні».

«Ми не можемо нескінченно обговорювати наші варіанти, — сказав він. — Нам потрібно приймати конкретні рішення».