Минулого року влада Грузії, ймовірно, застосувала під час розгону антиурядових протестів хімічну речовину часів Першої світової війни, йдеться в матеріалі BBC з посиланням на зібрані докази. Свідчення експертів з хімічної зброї, заяви співробітників поліції, а також дані лікарів і постраждалих вказують на можливе використання «каміту» — давно виведеної з ужитку сполуки, яку колись застосовували у французькій армії та яка вважається надто небезпечною для сучасних засобів розгону натовпу.
«Було відчуття, ніби [вода] обпікає», — розповів один із протестувальників BBC, описуючи застосування водометів проти натовпу на проспекті Руставелі в Тбілісі. За його словами, це відчуття печіння «неможливо було змити одразу».
Тяжкі та тривалі симптоми у протестувальників
Щоденні протести розпочалися 28 листопада 2024 року після того, як правляча партія «Грузинська мрія» несподівано оголосила про замороження процесу євроінтеграції країни — різкий розворот від одного з ключових загальнонаціональних пріоритетів.
Рішення ухвалили лише за кілька тижнів після парламентських виборів, навколо яких виникли звинувачення у фальсифікаціях. Це посилило суспільне обурення й спричинило масові протести в Тбілісі.
Учасники протестів повідомляли про тяжкі та стійкі симптоми — зокрема задишку, кашель і блювання, — які зберігалися протягом кількох тижнів.
Влада Грузії назвала висновки BBC «абсурдними» та наполягла, що поліція діяла законно у відповідь на «незаконні дії розбушованих правопорушників».
Лікарі виявили тривалі проблеми зі здоров’ям у протестувальників
Педіатр Костянтин Чахунашвілі, який також був серед постраждалих, зазначив, що відчував, ніби його шкіра «пекла протягом кількох днів», а миття «лише погіршувало стан».
У пошуках відповідей він зібрав анкети майже 350 людей, проти яких застосовувались спецзасоби. Майже половина з них повідомила щонайменше про один симптом, що зберігався понад 30 днів, зокрема головний біль, втому, кашель, порушення дихання та блювання.
У 69 респондентів, яких він пізніше обстежив, зафіксували значно вищу частоту порушень електричної активності серця, йдеться в його рецензованому дослідженні, прийнятому до публікації в журналі Toxicology Reports.
Його висновки підтвердили припущення місцевих журналістів, лікарів та правозахисних організацій: у водомети, імовірно, додавали хімічну речовину. Міністерство внутрішніх справ Грузії відмовилося повідомляти, яку саме речовину було використано.
Інсайдери з поліції вказують на використання хімзброї часів Першої світової
Кілька інсайдерів зі Спеціального департаменту — грузинської поліції з охорони громадського порядку — повідомили BBC, що застосована хімічна речовина збігалася за характеристиками з тією, яку випробовували всередині підрозділу кілька років тому.
Лаша Шергелашвілі, колишній керівник озброєння підрозділу, повідомив, що сполука, яку він тестував у 2009 році, спричиняла надзвичайно сильне й тривале подразнення та не змивалася навіть за умови використання спеціально приготовленого розчину харчової соди.
«Ми помітили, що ефект не зникає, як у випадку зі звичайним сльозогінним газом», — сказав він. За його словами, ця речовина була «приблизно у десять разів» потужнішою за стандартні засоби для розгону натовпу.
Шергелашвілі розповів, що за результатами своїх випробувань він рекомендував не використовувати цю хімічну речовину. Але він каже, що її все ж додали у водомети - і так було принаймні станом на 2022 рік, коли він залишив Грузію і переїхав до України. Переглядаючи кадри торічних протестів, він, одразу запідозрив, що знову застосовується та сама речовина.
За інвентарними даними, йдеться про «каміт»
Інвентарний документ Спеціального департаменту за 2019 рік, автентичність якого підтвердив окремо ще один колишній високопосадовець, містив перелік двох неназваних хімічних речовин: «хімічна рідина UN1710» та «хімічний порошок UN3439».
Код UN1710 відповідає трихлоретилену (TCE) — розчиннику, який використовують для розчинення інших сполук у воді. UN3439 є ширшою класифікацією, однак аналіз BBC показав, що лише одна речовина з цієї категорії історично застосовувалася для розгону натовпу — бромобензилціанід, також відомий як «каміт».
Професор Крістофер Холстедж, провідний фахівець із токсикології та хімічної зброї, до якого звернулася BBC, зазначив, що «клінічні прояви, про які повідомляли як постраждалі, так і свідки, відповідають впливу бромобензилціаніду». Він виключив застосування газу CS, наголосивши, що його дія не зберігається протягом днів або тижнів.
«Я ніколи не бачив, щоб “каміт” використовували в сучасному суспільстві, — сказав Холстедж. — Він надовго робить територію непридатною для перебування людей […]. Якщо цю речовину справді знову застосовують, це вкрай небезпечно».
Доповідач ООН: застосування може бути кваліфіковане як тортури або порушення норм щодо хімічної зброї
Спеціальна доповідачка ООН з питань катувань Еліс Едвардс заявила, що результати розслідування викликають глибоке занепокоєння. «Це змушує мене розглядати [цю практику] як застосування експериментальної зброї», — сказала вона, додавши, що «населення ніколи не повинно ставати об’єктом експериментів. Це є прямим порушенням норм міжнародного права у сфері прав людини».
Вона наголосила, що за міжнародним правом речовини для розгону натовпу повинні мати лише тимчасовий ефект, тоді як описані симптоми «виходять за межі того, що можна вважати тимчасовим і прийнятним».
Експерти, до яких звернулася BBC, зазначили, що застосування «каміту» — з огляду на наявність безпечніших альтернатив — може бути кваліфіковане як використання хімічної зброї.
Рік протестів і заперечення з боку влади
Влада Грузії відкинула розслідування BBC, назвавши його «цілковито поверховим» і «абсурдним», та наполягла, що правоохоронці діяли «в межах закону і конституції».
Протести на проспекті Руставелі тривають майже щовечора вже протягом року, попри посилення штрафів і тюремних покарань. Демонстранти звинувачують правлячу партію «Грузинська мрія» у фальсифікації виборів, просуванні проросійських інтересів і запровадженні дедалі жорсткіших обмежень для громадянського суспільства.
Партія заперечує, що діє в інтересах Росії, і заявила BBC, що законодавчі зміни спрямовані на «суспільне благо».