Декларація Лева XIV і Варфоломія I: зробити крок до сопричастя і «дати стусана» РПЦ

Під час свого апостольського візиту до Туреччини Папа Лев XIV відвідав Патріаршу церкву Святого Георгія в Стамбулі, де разом з Вселенським Патріархом Варфоломієм I підписав Спільну декларацію.

Наприкінці листопада 2025 року в християнському світі відбулася подія, значення якої наразі важко навіть оцінити.

Минулого вікенду, 29 листопада Папа Римський Лев XIV та Вселенський патріарх Варфоломій I підписали у Стамбулі спільну Декларацію, у якій висловили бажання відновити «повне сопричастя» між Католицькою та Православною церквами. У тексті Декларації також йдеться про те, що підписанти рішуче засуджують «будь-яке використання релігії для виправдання насильства». 

Декларація Папи Римського Лева XIV та Вселенського патріарха Варфоломія I – що варто знати

  • Декларацію з бажанням відновити «повне сопричастя» між Католицькою та Православною церквами підписали Папа Римський Лев XIV та Вселенський патріарх Варфоломій I 29 листопада 2025 року у Стамбулі
  • Декларація підписана у рік, коли відзначається 60-та річниця спільної декларації, яка скасувала взаємні анафеми Церков
  • Декларація Лева XIV і Варфоломія I може стати першим кроком до єдиної дати святкування Великодня католиками і православними
  • РПЦ може спробувати звинуватити Вселенського патріарх в єресі після цієї Декларації, щоб вдати по його авторитету

Під час зустрічі двох предстоятелів напередодні підписання документа, а також у його тексті, наголошувалося на історичному значенні документа від 29 листопада. Адже його підписано в рік, коли відзначається 60-та річниця спільної декларації, укладеної 1965 року Папою Павлом VI та Вселенським патріархом Афінагором I. Саме вона скасувала взаємні анафеми Церков, що тривали з часів Великого розколу 1054 року.

Ще одним символом значного просування у відносинах між найбільшими християнськими церквами стало те, зустріч Папи Римського та Вселенського патріарха відбулася безпосередньо перед святом Святого Андрія, Первозванного Апостола — покровителя Вселенського Патріархату.

Про те, чому ця подія є важливою для сучасного християнського світу, ми запитали експертів — релігійну оглядачку Тетяну Деркач і архімандрита Кирила Говоруна, доктора філософських наук, професора університетського коледжу Стокгольма.

Декларація Папи Римського Лева XIV та Вселенського патріарха Варфоломія I – значення

Тетяна Деркач наголошує, що Декларація має насамперед символічне значення — так само, як і спільна молитва в колишній Нікеї (саме там відбувся Перший Вселенський собор — ред.), — і тому її важко переоцінити.

Експертка також зауважує, що перед сучасним християнством постали виклики, які складно долати, залишаючись роз’єднаними.

«Велика схизма 1054 року очима людини ХХІ століття виглядає дуже штучною та безвідповідальною з обох сторін, але за тисячу років розділення православ’я й католицизм пройшли дуже різний духовний шлях, тому подолати всі розбіжності за короткий час неможливо.

Утім сам протокол про наміри подолати Велику схизму не може не надихати», — зазначає пані Тетяна. Вона додає, що текст декларації є «багатовекторним і охоплює наміри щодо співпраці не лише в церковній сфері».

А заперечення використання релігії для виправдання насильства – це «камінчик» в бік РПЦ, яка благословила криваву «священну війну» Росії проти України під надуманим приводом

Думку Тетяни Деркач загалом поділяє й Кирило Говорун. Він зазначає, що Декларація нині має «…передусім символічне значення. Її символізм — у прагненні до єдності в обставинах, коли народи й політики дедалі частіше прагнуть і декларують розʼєднаність».

Відповідаючи на запитання про можливі практичні наслідки підписання такого документа, обидва експерти загалом сходяться на тому, що першим і найбільш імовірним кроком можуть стати спроби узгодження спільної дати святкування Великодня.

Тетяна Деркач також зазначає, що публічне відновлення сопричастя між двома Церквами без консенсусу всіх православних Церков є малоймовірним, оскільки це «потягне за собою переформатування православного диптиху загалом».

«Однозначно на це не погодяться РПЦ та консервативні Церкви, пов’язані з російською традицією, — Грузинська, Болгарська, Сербська, а також проросійські Церкви Пентархії — Антіохійська та Єрусалимська», — наголосила вона.

Чи важлива Декларація Папи Римського Лева XIV та Вселенського патріарха Варфоломія I для України

Варто почати з того, що Kyiv Post не вдалося знайти ані на офіційному сайті Української Православної Церкви (ПЦУ), ані на сторінках Церкви у соцмережах жодних рефлексій щодо Декларації.

«Українське православ’я, розділене в собі, наразі, на мою думку, не здатне адекватно оцінити кроки ані Вселенського патріарха, ані Папи Римського», — говорить Тетяна Деркач, що, ймовірно, пояснює відсутність «офіційної» реакції ПЦУ.

Кирило Говорун, своєю чергою, зазначає, що православні, греко-католики та католики України нині мають більше прагнути до діалогу. Втім, він змушений констатувати, що «…тенденція зараз більше спрямована в інший бік — від діалогу».

Водночас, за словами Тетяни Деркач, усередині українського православ’я можливі дискусії різного характеру щодо Декларації: «Гадаю, з цього приводу буде багато інсинуацій, хоча є тверезі голоси, які закликають приймати реальність такою, якою вона є, а не продовжувати середньовічні релігійно-культурні війни».

Декларація Папи Римського Лева XIV та Вселенського патріарха Варфоломія I – як може відреагувати Москва (РПЦ)

Кирило Говорун, коментуючи документ, зауважує, що, попри те, що російська війна у Декларації прямо не названа, «очевидно, що вона мається на увазі. Зокрема тоді, коли йдеться про виправдання насильства релігією».

Отже, Декларація, вірогідно, має на меті однозначно вказати на деструктивну роль московської, Російської православної церкви, яка, по суті, виправдала невмотивоване насильство, благословивши війну РФ проти України.

Якою може бути реакція РПЦ?

Тетяна Деркач наголошує, що РПЦ вже давно намагається в той чи інший спосіб звинуватити Вселенського патріарха в єресі, аби дискредитувати його статус і підважити особливі права у православному світі.

«Хоча на формальному рівні РПЦ визнає Римо-католицьку церкву церквою-сестрою, між ними немає сопричастя.

На неформальному рівні росіяни вважають католиків єретиками, а будь-які православно-католицькі контакти — підготовкою до апокаліптичної “унії”», — зазначає експерт.

Тому, на жаль, можна прогнозувати спробу Москви розколоти вселенське православ’я під приводом «впадіння в єресь» Вселенського патріарха

«Але тоді це означатиме публічний розрив РПЦ з Ватиканом», – додає Тетяна Деркач.

Яким буде подальший розвиток християнства після підписання Декларації Папи Римського Лева XIV та Вселенського патріарха Варфоломія I, покаже час.

Наразі ж можна впевнено говорити, що і Папа, і Вселенський патріарх зробили ще один крок до примирення вірян різних конфесій.

Водночас окремі положення документа є опосередкованим ударом по авторитету російського православ’я, адже не є секретом, що РПЦ досі не відмовилася від давно проголошеної ідеї «Москва — третій Рим», претендуючи рано чи пізно на лідерство принаймні у світовому православ’ї.

Тож уже зараз можна прогнозувати, що реакція РПЦ буде, і вона навряд чи сприятиме тому, щоб православні та католики в усьому світі зробили крок назустріч одне одному.