ЄС пропонує два шляхи фінансування України у 2026–2027 роках

Єврокомісія обрала такі варіанти як традиційні запозичення ЄС та новий механізм «репараційної позики».

Європейська комісія (ЄК) виступила з пропозицією двох рішень для забезпечення фінансової стійкості України протягом 2026–2027 років в умовах триваючої російської агресії.

Як Єврокомісія забезпечить потреби України на 2026–2027 роки

Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, йдеться про:

  • запозичення ЄС: ґрунтуватимуться на загальному бюджеті Євросоюзу

  • «репараційну позику»: надасть ЄК право запозичувати кошти у фінансових установ ЄС під заставу заморожених активів Центрального банку Росії.

Ці ініціативи підкреслюють стратегічне зобов’язання ЄС підтримувати суверенітет України, підтримувати її державні функції та інвестувати у європейську безпеку задля досягнення справедливого миру.

ЄК також передбачила низку гарантій, щоб захистити держави-члени та фінансові установи від можливих контрзаходів з боку Росії, а також від незаконної експропріації в юрисдикціях, дружніх до РФ.

Для покриття будь-яких ризиків запропоновано механізм солідарності, підкріплений двосторонніми національними гарантіями або бюджетом ЄС.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці рішення допоможуть покрити фінансові потреби України, підтримати її бюджет та зміцнити оборонну промисловість, сприяючи її інтеграції в європейську оборонно-промислову базу.

Вона наголосила, що пропозиція «репараційної позики» з використанням заморожених російських активів повністю відповідає європейському та міжнародному праву та підтримує цілісність фінансового ринку ЄС.

Фон дер Ляєн додала, що ці кроки збільшують ціну агресії для Москви і мають стати додатковим стимулом для Росії “сісти за стіл переговорів”.

ЄС оголосив про незалежність від російського палива

3 грудня президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову еру енергетичної незалежності від Росії.

Європейський Союз досяг попередньої згоди щодо понвної відмови від російського палива.

Досягнення цієї мети, яку багато хто вважав неможливою, підтверджується конкретними цифрами: імпорт російського газу (трубопровідного та СПГ) знизився з 45% до 13%, вугілля — з 51% до нуля, а сирої нафти — з 26% до 2% від загального імпорту.