Проєкт пропонує подивитися на хліб не лише як на щоденний продукт, а як на явище, що формувало українську ідентичність — від ритуалів і свят до мистецьких образів та історичного досвіду.
Виставка починається з археологічних артефактів давньої Русі та трипільської культури. Далі експозиція простежує еволюцію зерна, його шляхи поширення та економічне значення для українських земель. Виставка також досліджує хліб у контексті звитяг, утисків та боротьби за свободу, звертається до періодів голоду, коли доступ до хліба ставав інструментом політичного насилля — та розглядає його роль у розбудові української державності.
Окремий блок представлений календарно-обрядовою традицією: хліб у святах, у побуті, у поетиці й топоніміці, а також піч як центральний елемент українського дому.
Мистецтво переносить хліб у площину образної та концептуальної рефлексії, де він стає метафорою, сюжетом, подекуди — медіумом. До експозиції увійшли твори Марії Примаченко, Олександра Саєнка, Тетяни Яблонської, Івана-Валентина Задорожного, Алли Горської, Віктора Зарецького, Жанни Кадирової, Ігоря Гайдая, Мирослава Ягоди, Станіслава Туріни та ще понад 50 митців.
Директорка Українського Дому Ольга Вієру наголошує, що виставка з’явилася в момент, коли суспільству особливо потрібні сенси й опори: «Дуже довго чекала на цю виставку. Вона є потрібною саме сьогодні, коли ми живемо у безупинній каруселі трагічних подій і складних емоцій. Розказати про хліб непросто — тема всеосяжна. Але ми спробували поділитися з відвідувачами не лише знаннями, а й нашим переживанням. Вірою. Піднесенням. Зерно проростає і дає нове життя. Якого ми всі так прагнемо».
Куратори проєкту: Олексій Ананов, Олена Брайченко, Тетяна Гаук, Аліса Гришанова, Анна Гудімова.