Президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ) Олега Іващенка, присвячену зовнішньополітичній ситуації навколо України та становищу всередині Росії.
Зеленський доручив СЗРУ відстежувати десуверенізацію територій РФ
СЗРУ зафіксувала посилення економічної та політичної залежності Росії від Китаю, що призводить до фактичної десуверенізації частини російської території.
Це стосується, зокрема, використання ресурсозабезпечених земель і продажу дефіцитних ресурсів.
Також відзначається, що Китай активно нарощує співпрацю з Москвою, зокрема у сфері воєнної промисловості, що підтверджується і розвідками країн-партнерів.
Глава держави доручив СЗРУ більш детально відстежувати співпрацю між Москвою та Пекіном, зважаючи як на національні інтереси України, так і на інтереси європейських та американських партнерів, оскільки “глобальна безпека не повинна програвати” через агресивні апетити Росії.
Крім того, Іващенко доповів про політичні кампанії, які Росія запускає для дестабілізації України, на що Зеленський пообіцяв “протидіяти та блокувати діяльність усіх суб’єктів”, які допомагають ворогу.
Обговорювалася також активність зовнішньої розвідки у роботі над поверненням українських дітей та обміном полонених.
Економіка РФ тріщить під тиском війни та санкцій
У четверту зиму повномасштабної війни повсякденне життя в Росії дедалі відчутніше змінюється: у центральних регіонах щоночі лунають сирени повітряної тривоги, а на родини, бізнес і державні фінанси зростає економічний тиск.
Нині десятки регіонів у центральній та південній частинах Росії зазнають ударів дронів і ракет по енергетичних об’єктах і житловій забудові, що свідчить про те, що війна починає впливати на цивільне життя.
Водночас економічна стійкість країни, яку раніше підтримували масштабні бюджетні вливання та високі доходи від енергоносіїв, демонструє помітні ознаки виснаження.
Сукупні втрати зростають, хоча Кремль не подає жодних ознак зміни свого стратегічного курсу.
Російські домогосподарства все гостріше відчувають зростання фінансового тиску, оскільки ціни випереджають зростання зарплат.
Хоча раніше зростання ВВП Росії підтримували інвестиції, пов’язані з воєнною сферою, та майже 20-відсоткове підвищення зарплат у 2024 році, цей імпульс нині слабшає. Попри те, що на початку листопада інфляція сповільнилася до 6,8%, аналітики пов’язують це насамперед зі зниженням споживчого попиту.