11 грудня 2025 року Збройні сили України здійснили свою наймасштабнішу, найглибшу та найамбітнішу комбіновану атаку ударними дронами по північному сусідові — Росії — за весь час російсько-української війни.
Уночі майже 300 безпілотників різних типів разом із крилатими ракетами пролетіли над територією Росії та вразили цілі на відстані близько двох тисяч кілометрів — у західних і центральних регіонах країни, зокрема в Москві. Про це свідчать російські та українські джерела, з якими ознайомився Kyiv Post.Ударна кампанія проти російської енергетики, яку Київ розпочав у липні, цієї ночі була спрямована насамперед на п’ять об’єктів енергетичного виробництва в Росії — на всіх із них спалахнули пожежі. Другим напрямом стали удари по чотирьох військових аеродромах.
Близько п’ятої частини українських ударних дронів, імовірно в межах відволікальної тактики, вирушили до Москви й кружляли над російською столицею. Це спричинило тривалу нічну роботу місцевої ППО, яка намагалася їх збити. Влада оголосила рідкісне для Москви загальне повітряне попередження, закликала людей спускатися в укриття та на кілька годин закрила всі чотири аеропорти столиці, через що тисячі пасажирів не змогли вилетіти.
Найвіддаленішою ціллю стала морська нафтовидобувна платформа в Каспійському морі — приблизно за 1 500 км від найближчих імовірних місць запуску українських дронів. У неї влучили щонайменше чотири рази, спричинивши пожежу на платформі компанії «Лукойл», яка видобуває нафту з двадцяти морських свердловин. За повідомленнями, удар завдали дронами дальньої дії «Лютий» — українськими безпілотниками зі штовхальним гвинтом, що зазвичай несуть бойову частину масою 120–350 кг.
Станом на полудень четверга пожежники все ще боролися з полум’ям, видобуток було зупинено. Про постраждалих не повідомляли. Це був перший випадок у війні, коли українські сили вразили ціль у Каспійському морі.
Київ офіційно не коментував удари. Першими про незвично велику кількість українських дронів, що прямували в бік Росії, повідомили російські моніторингові платформи — більшість апаратів були гвинтовими, частина — реактивними.
Українські цивільні ресурси, що стежать за повітряною обстановкою, зазначили, що реактивні дрони становили близько 20% від загальної кількості запущених. Незалежні російські медіа, зокрема Astra і Moscow Times, підтвердили масштаби атаки та основні уражені цілі. Повідомлення українських військових блогерів і дописи в російських соцмережах з регіонів, що зазнали ударів, так само свідчили про безпрецедентну серію рейдів, яких Київ раніше під час війни не здійснював.
Згідно з цими узагальненими повідомленнями, українські дрони та ракети також атакували ще чотири об’єкти енергетичної інфраструктури в Росії: нафтопереробний завод у Самарській області (800 км), Афіпський НПЗ у Краснодарському краї (400 км), НПЗ у Саратовській області (600 км) та паливний склад в Урюпінську Волгоградської області (700 км).
За кількістю енергетичних цілей, уражених за одну ніч — за офіційними українськими даними їх було п’ять — це стало новим рекордом для ЗСУ. Раніше під час типових нічних рейдів по російській енергетичній інфраструктурі українські дрони зазвичай уражали дві-три цілі.
Російське Міністерство оборони вранці після атак заявило, що сили ППО нібито збили 287 українських дронів і ракет по всій території країни, а збитки на місцях «мінімальні».
Однак українські військові інформаційні ресурси спростували кремлівські доповіді про «масові збиття» та «незначні пошкодження», наголошуючи на потоці панічних повідомлень у російських соцмережах. Публікації з фото та відео свідчили, що українські дрони й ракети безперешкодно проходили через російський повітряний простір до цілей, розташованих на сотні й навіть тисячі кілометрів одна від одної, детонуючи в місцях ураження.
Kyiv Post не зміг ані підтвердити заяви Міноборони РФ, ані перевірити непідтверджені повідомлення про конкретні українські удари по НПЗ чи морській платформі та масштаб завданих збитків. Водночас аналіз дописів у російських соцмережах з міст, що зазнали атак, показав: більшість користувачів скептично сприймали оптимістичні заяви Кремля про результати нічних рейдів.
У Сизрані місцеві жителі повідомляли, що чули або бачили 15–20 дронів із гвинтовим приводом, які пролітали над містом. ППО, схоже, не працювала взагалі. Дрони детонували на території місцевого нафтопереробного заводу. Місцеві ЗМІ повідомляли про пожежі та дим. На одному з відео, нібито знятих під час удару, видно дрон «Лютий», що пролітає просто над верхівками дерев. За підрахунками Kyiv Post, це був уже третій випадок від серпня, коли українські дрони влучали по Сизранському НПЗ і спричиняли там пожежу.
Удар аналогічного масштабу по Афіпському НПЗ призвів до займання паливних резервуарів і, за даними міжнародних профільних медіа, знизив виробництво на підприємстві на 20–30 відсотків. За підрахунками Kyiv Post, від кінця липня, коли Україна розпочала кампанію зі зниження російського нафтовидобутку, це був уже шостий удар по цьому об’єкту.
У вівторок Україна змінила свою звичну тактику ударів: замість того щоб концентруватися або на енергетичній інфраструктурі Росії, або на її військових об’єктах, як це зазвичай було раніше, удари цього разу охопили обидва напрямки. Додаткові хвилі дронів і ракет були спрямовані на чотири військові аеродроми в Іванівській, Рязанській, Воронезькій областях та в арктичному Мурманському регіоні.
За непідтвердженими повідомленнями українських та незалежних військових моніторингових ресурсів, удар по Іванівській області пошкодив три ангари та два сучасні Су-34; у Рязані вибухи прокотилися територією паливного складу на аеродромі; у Воронежі була уражена позиція ППО; а на базі Оленья в Мурманській області на злітно-посадковій смузі утворилися вирви.
Москва, яка раніше рідко ставала ціллю українських дронових атак, цього разу, за повідомленнями, зустріла понад сотню БпЛА, спрямованих у бік російської столиці. Це, ймовірно, стало наймасштабнішим порушенням повітряного простору над містом ворожими літальними апаратами від часів Другої світової війни. Місцева ППО заявила про десятки збиттів і відсутність серйозних пошкоджень. У соцмережах з’явилися фото уламків, схожих на залишки українських дронів-приманок.
Платформи моніторингу цивільного авіатрафіку підтвердили інформацію про зупинку роботи аеропортів. Через нічні повітряні бої було скасовано від 130 до 200 рейсів, а всі чотири московські аеропорти залишалися закритими протягом восьми–десяти годин. Місцеві медіа повідомили, що сотні пасажирів ночували на лавках і карематах у Шереметьєво.