У п’ятницю Центральний банк Росії заявив, що подає позов проти бельгійської фінансової групи Euroclear, яка зберігає заморожені міжнародні резерви Москви, після того як у ЄС активізувалися обговорення можливого використання цих коштів для підтримки України.
Центробанк судиться з Euroclear напередодні саміту ЄС про фінансування України
Європейська комісія наполягає на використанні близько €200 млрд ($232 млрд) активів Центрального банку Росії, які блок заморозив після нападу Москви на Україну у 2022 році, щоб забезпечити Києву фінансову підтримку.
ЄС налаштований досягти остаточної домовленості на саміті наступного тижня, однак стикається з опором Бельгії. Саме там розташована Euroclear, і Брюссель побоюється можливих кроків у відповідь з боку Москви.
У п’ятницю Центральний банк Росії заявив, що подає «позов проти Euroclear до Московського арбітражного суду» через «незаконні дії» цієї установи.
«Дії депозитарію Euroclear завдали шкоди Банку Росії через неможливість управляти коштами та цінними паперами, що належать Банку Росії», — йдеться в заяві регулятора.
Водночас Центробанк не уточнив, чи позов уже подано, а також не розкрив характеру завданих збитків. Також залишається незрозумілим, якими можуть бути практичні наслідки будь-яких судових претензій, поданих у Росії.
Країни G7 вже використали відсотки, отримані від заморожених російських активів, для фінансування кредиту для України на суму $50 млрд.
Росія вже давно називає замороження активів незаконним і заявляє, що будь-які подальші кроки з прямого використання цих коштів вважатиме крадіжкою.
Euroclear відмовилася безпосередньо коментувати позов, про який було оголошено в п’ятницю. Водночас представник клірингової компанії зазначив, що Euroclear «наразі веде понад 100 судових справ у Росії».
Лідери ЄС уже пообіцяли забезпечити фінансову підтримку Києва наступного року, а посадовці налаштовані досягти домовленості щодо джерел фінансування на саміті 18–19 грудня.
Відповідно до складної схеми, запропонованої Євросоюзом, Euroclear має надати кошти у позику ЄС, який своєю чергою позичить їх Києву. Повернення цих коштів Україною передбачається лише коли Росія компенсує завдані нею руйнування.
У четвер держави-члени блоку усунули одну з ключових перешкод, погодившись на механізм збереження активів у замороженому стані стільки часу, скільки буде потрібно, без необхідності поновлювати це рішення кожні шість місяців.