Після рішення Сполучених Штатів припинити військову й фінансову допомогу Україні утворився значний фінансовий розрив. Переважно європейські союзники Києва поки що не змогли його заповнити, йдеться в новому дослідженні німецького аналітичного центру.
Військова допомога Україні впала до мінімуму 2022
Сукупні нові обсяги допомоги для воєнних потреб України у 2025 році з боку країн НАТО, окрім США, за суттєвої участі Австралії, Канади та Японії, можуть впасти до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, йдеться в заяві Кільського інституту світової економіки (Kiel Institut für Weltwirtschaft, IfW Kiel).
Кільський інститут — провідний німецький дослідницький центр і аналітичний мозковий центр, тісно пов’язаний із Кільським університетом, але організаційно незалежний. Аналітики в Україні та за її межами зазвичай вважають його Ukraine Support Tracker еталонною платформою, що фіксує обсяги іноземної допомоги Україні — як обіцяної, так і фактично наданої — з січня 2022 року.
Згідно з найсвіжішими даними IfW Kiel, які охоплюють період до кінця жовтня 2025 року, після припинення США військової та фінансової підтримки України у лютому 2025 року Європа виділила лише близько €4,2 млрд ($4,92 млрд) нової допомоги. Цей обсяг фінансування аж ніяк не компенсує підтримку, яку відмовилися надавати американці.
Ще тривожнішим для майбутнього України є те, що після зміни політики Білого дому — коли США згорнули підтримку Києва та взяли курс на зближення з Кремлем — різко скорочується й допомога Україні з боку інших партнерів. Згідно з новими даними Кільського інституту, обсяги такої допомоги впали з воєнного тримісячного піка у €20 млрд ($23,44 млрд) у квітні–червні 2025 року до €11,5 млрд ($13,48 млрд) у липні–вересні 2025 року.
Професор Крістоф Требеш, керівник проєкту Ukraine Support Tracker, зазначив:
«Європі не вдалося зберегти імпульс першої половини 2025 року. Останнє уповільнення ускладнює для Європи можливість повністю компенсувати відсутність американської військової допомоги у 2025 році. Якщо такий повільний темп збережеться й протягом наспутних місяців, 2025 рік стане роком з найнижчим рівнем нових обсягів допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році».
Допомога Україні: Данія, Естонія, Литва — найвідданіші донори; Іспанія та Італія відстають
Дослідження інституту показало, що на тлі загального скорочення допомоги Україні розриви в рівні підтримки між європейськими країнами зростають. Франція, Німеччина та Велика Британія останнім часом суттєво збільшили обсяги допомоги, однак у відносному вимірі все ще значно поступаються країнам Північної Європи.
Найвідданішими донорами оборони України в перерахунку на душу населення залишаються Данія, Естонія та Литва — саме в такій послідовності. За даними дослідників, ці країни спрямували на допомогу Україні від 2,8% до 3,3% свого ВВП.
Водночас серед великих європейських економік, які мають ресурси для суттєвішої підтримки, але фактично цього не роблять, дослідження виокремлює Іспанію (0,62% ВВП) та Італію (0,74% ВВП).
«Збільшення обсягів допомоги з боку Франції, Німеччини та Великої Британії має суттєве значення. Проте навіть ці три країни у відносному вимірі все ще поступаються державам Північної Європи. Водночас скорочення підтримки з боку Іспанії та Італії є відчутним кроком назад і підкреслює потребу в більш збалансованому розподілі тягаря між європейськими країнами», — заявив Таро Нішікава з проєкту Ukraine Support Tracker.
Компенсація допомоги США: скільки мають додати Франція, Італія та Велика Британія
Щоб компенсувати розрив у підтримці України після того, як США відмовилися від зобов’язань, які раніше формулювалися як готовність допомагати Києву «стільки, скільки буде потрібно», європейським союзникам доведеться збільшити фінансування. За підрахунками аналітиків, це означало б підвищення середнього податкового навантаження з близько 0,1% ВВП до приблизно 0,21% ВВП.
Про це йдеться в аналітичній записці інституту, оприлюдненій у березні.
Якщо рахувати внески окремих країн та інституцій, щоб компенсувати втрату американської підтримки, європейським партнерам довелося б суттєво збільшити щорічні обсяги допомоги Україні, свідчать дані дослідження.
Зокрема, внесок інституцій ЄС мав би зрости з €6 млрд ($7,04 млрд) до €9 млрд ($10,56 млрд) на рік. Велика Британія — з €5 млрд ($5,86 млрд) до €6,5 млрд ($7,62 млрд). Франція — з €1,5 млрд ($1,76 млрд) до €6 млрд ($7,04 млрд).
Найбільше зростання знадобилося б Італії та Іспанії: Італії — з €800 млн ($938 млн) до €4,5 млрд ($5,28 млрд), Іспанії — з €500 млн ($586 млн) до €3 млрд ($3,52 млрд) на рік. Інші європейські донори разом мали б збільшити внесок із €14 млрд ($16,42 млрд) до €16,5 млрд ($19,34 млрд).
У практичному вимірі таке нарощування підтримки означало б порівняно помірне додаткове навантаження на платників податків. За підрахунками Kyiv Post, середній італійський платник податків сплачував би додатково близько $105–106 на рік, а середній британський — приблизно $50–51 на рік.
HIMARS і Patriot: чи зможе PURL замінити прямі поставки американської зброї?
Окрім прямого дефіциту фінансування, у своїй аналітичній записці Кільський інститут також зазначає іншу серйозну проблему. Фактична підтримка США планів Кремля із захоплення близько п’ятої частини території України військовим шляхом позбавила Київ прямого доступу до високотехнологічного американського озброєння, яке Збройні сили України раніше ефективно використовували для завдання значних втрат російській армії.
Йдеться насамперед про керовані артилерійські ракетні системи HIMARS/M270 та зенітно-ракетні комплекси Patriot. Європейська оборонна промисловість наразі не здатна виробляти аналоги цих систем у необхідних масштабах.
У четвер президент України Володимир Зеленський у своєму щоденному зверненні щодо перебігу війни заявив, що уряд очікує отримати від $15 до $16 млрд у межах механізму Prioritized Ukraine Requirements List (PURL)(Перелік пріоритетних потреб України). Це угода між НАТО і США, яка дозволяє Україні отримувати американське озброєння за умови, що країни НАТО сплачують його повну вартість авансом із 10-відсотковою націнкою.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи німецьким медіа під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Берліні, заявив, що «розраховує на те, що більше союзників долучаться до ініціативі PURL та посилять підтримку України й іншими способами». За його словами, у межах цього механізму вже було поставлено 75% ракет Patriot і 90% інших ракет протиповітряної оборони, переданих Україні цього року.
За словами Рютте, до кінця 2025 року в межах програми PURL Україна отримає американське озброєння на суму $5 млрд, тоді як сума у $15–16 млрд, озвучена президентом Володимиром Зеленським, є орієнтовною. Він закликав держави, які підтримують Україну, «не втрачати темпу».
Бюджет України: дефіцит $38,8 млрд та ризик скорочення зарплат військовим і пенсій
Водночас, щоб такі поставки відбулися у 2026 році в обсягах, на які розраховують Зеленський і Рютте, союзникам України довелося б суттєво наростити рівень майбутньої підтримки, що значно перевищує нинішні показники. Альтернативний сценарій — скорочення внутрішніх видатків України, які нині частково або повністю фінансуються за рахунок допомоги партнерів, свідчать дослідження Kyiv Post.
За останніми даними уряду України, загальний обсяг державного бюджету країни становить приблизно $95,5 млрд, з яких $50–57 млрд припадає на внутрішні доходи. Дефіцит у розмірі близько $38,8 млрд, або 42% державних видатків, покривається за рахунок пожертв або кредитів від міжнародних партнерів.
У попередні періоди бюджетного дефіциту уряд Володимира Зеленського скорочував фінансування соціальних програм — зокрема пенсій, освіти та охорони здоров’я — на користь оборонних потреб.
У межах військового сектору однією з ключових вразливих точок бюджетного планування залишається своєчасна й повна виплата заробітної плати військовим. Йдеться про армію чисельністю близько одного мільйона чоловіків і жінок.