У сучасній війні України за незалежність макрофінансова стабільність стала ще однією лінією фронту — менш помітною, ніж бої в окопах чи нічний російський терор проти українських міст, але не менш вирішальною.
Забезпечення фінансування державного бюджету, підтримання ліквідності банківської системи та стримування інфляційних очікувань є невід’ємною частиною тієї самої боротьби — протистояння російській війні агресії та гарантування майбутнього країни в Європейському Союзі й системі оборони Європи.
Наразі Україна демонструє кращі результати, ніж очікувалося, значною мірою завдяки стійкій взаємодії трьох ключових сторін, кожна з яких зробила свій внесок у цей проміжний успіх.
По-перше, українська влада зберігає курс на реформи, необхідні для макрофінансової стабільності.
По-друге, Міжнародний валютний фонд підтримав країну масштабною програмою, яка стала каталізатором допомоги з боку інших донорів.
По-третє, уряди країн-партнерів і міжнародні інституції забезпечили критично важливе бюджетне фінансування соціальних видатків під час війни — загалом понад $160 млрд на сьогодні.
Безпека Європи залежить від фінансування України
Чим довше триває війна Росії проти України, тим сильніше руйнування енергетичної системи та базової інфраструктури обмежує економічне зростання країни. Повільніше відновлення означає значні фіскальні та платіжні розриви на кілька років уперед і постійну потребу в масштабній зовнішній фінансовій підтримці — понад $136 млрд протягом наступних чотирьох років, до 2029.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн справедливо заявила, що «безпека України — це безпека Європи». З огляду на те, що вже в першій половині 2026 року в України можуть закінчитися кошти на фінансування базової соціальної інфраструктури та оборони, забезпечення її фінансових потреб має стати одним із головних безпекових пріоритетів і для європейських партнерів.
Європейські лідери мають скористатися цим історичним моментом — так само, як це зробили лідери країн-переможниць у минулому столітті, — нарешті діяти рішуче та схвалити гарантовану репараційну позику, використавши заморожені суверенні активи Росії для фінансування України.
Зволікання з рішенням має серйозні наслідки — воно шкодить моральному стану суспільства та послаблює позиції України на можливих мирних переговорах.
Поки прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер застерігає, що країна може зіткнутися з хвилею судових позовів через можливу відповідальність Бельгії та Euroclear за використання російських активів, російські удари продовжують забирати життя мирних українців, які знову й знову опиняються під завалами зруйнованих будинків.
Два варіанти ЄС для подолання фінансового дефіциту
3 грудня Європейська комісія представила два варіанти підтримки фінансування України в коротко- та середньостроковій перспективі. Остаточне рішення мають ухвалити на засіданні Європейської ради 18 грудня.
Обидві пропозиції є відносно простими й покликані одночасно вирішити два завдання: закрити дефіцит фінансування України та посилити безпеку Європи.
Перший варіант допомоги Україні — це позика, яку залучає сам ЄС під гарантії власного бюджету. Другий, пріоритетний варіант — це безрегресна позика у розмірі €210 млрд у формі репарацій із суверенними гарантіями, яка дозволить Раді залучити грошові залишки з рахунків фінансових установ ЄС, що зберігають заморожені суверенні активи Росії.
Обидва варіанти можуть бути ухвалені кваліфікованою більшістю голосів, однак репараційна позика, забезпечена російськими суверенними активами, є більш фіскально відповідальним рішенням і краще захищає європейських платників податків.
12 грудня Європейська рада більшістю голосів ухвалила рішення про безстрокове замороження всіх суверенних активів Росії в Європі, щоб ці кошти не стали предметом торгу в межах будь-якого мирного плану.
Попри те, що попереду ще багато роботи, лідери ЄС не повинні забувати: і країни G7, і Європейський Союз чітко заявили, що російські суверенні активи «залишатимуться замороженими доти, доки Росія не припинить свою війну агресії та не відшкодує завдані Україні збитки». Відтак ризик того, що Росія коли-небудь поверне собі ці кошти, нині є вкрай незначним.
Репараційний кредит: зволікання ЄС посилює позиції Москви
На жаль, численні зустрічі між Європейською комісією та урядом Бельгії протягом останніх місяців так і не привели до необхідного узгодження позицій. Попри надані письмові гарантії, Бельгія досі не готова підтримати план репараційної позики.
На тлі смертоносних і дедалі масштабніших російських атак на цивільну інфраструктуру України твердження про те, що репараційна позика ЄС може зашкодити мирному врегулюванню, виглядають недоречно.
Навпаки, що довше Європа та інші союзники зволікають із необхідною фінансовою й військовою підтримкою, то більше українських життів буде втрачено і тим серйознішою ставатиме загроза для безпеки Європи.
Напередодні наступного засідання Європейської ради у Бельгії ще є час стати на правильний бік історії — і на бік перемоги в боротьбі за захист України та, зрештою, Європи.
Цього року ще залишається час завершити оформлення вкрай необхідної репараційної позики з наданням відповідних гарантій для Бельгії та Euroclear.
У поєднанні з новою програмою МВФ і подальшою підтримкою з боку інших країн та інституцій допомога Європи дозволить покрити очікуваний дефіцит фінансування України, забезпечивши як її негайні оборонні потреби, так і економічне виживання в майбутньому як суверенної демократичної держави в Європі.
Приклад Європи мають наслідувати й інші партнери — зокрема Велика Британія, Канада та Сполучені Штати. Від цього безпосередньо залежать мир і безпека всієї Європи, разом з Україною.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.