Лідери ЄС на саміті, що стартує в четвер, мають домовитися, як забезпечити подальше фінансування України. Водночас ключовий гравець — Бельгія — чинить опір ініціативі використати заморожені російські активи.
Ось що стоїть на кону для блоку з 27 країн під час цього вирішального тижня:
Підтримка України
Європейський Союз у терміновому порядку шукає способи зберегти фінансування України на тлі того, що виснажена війною країна стикається зі значним дефіцитом коштів на четвертому році повномасштабного вторгнення Росії.
Поки Сполучені Штати просувають власні зусилля зі зупинення війни, найближчі союзники Києва вважають життєво важливим забезпечити здатність України залишатися на плаву.
Це надзвичайно масштабне завдання: у Брюсселі оцінюють, що Києву знадобиться додатково €135 млрд ($160 млрд), щоб покрити військові витрати та видатки державного бюджету протягом наступних двох років.
Що пропонує ЄС?
Щоб закрити фінансову прогалину, Європейська комісія запропонувала складну схему використання близько €200 млрд активів Центрального банку Росії, заморожених у межах ЄС, для формування кредиту для України.
Фінансовий механізм передбачає, що бельгійська депозитарна установа Euroclear, де зберігається переважна більшість цих активів, надасть кошти ЄС, а той, своєю чергою, позичить їх Україні.
Повернення цих коштів Києвом передбачається лише після того, як Москва компенсує завдані Україні збитки.
Виконавчий орган ЄС має намір надати Україні €90 млрд протягом наступних двох років і заявляє, що решту суми мають забезпечити міжнародні партнери.
Однак, попри потужну підтримку плану з боку багатьох держав-членів, зокрема такого важковаговика, як Німеччина, він наразі наштовхується на жорсткий опір Бельгії.
Бельгійський уряд побоюється, що країна може залишитися сам на сам із серйозними юридичними та фінансовими репресіями з боку Москви, і вимагає чітких гарантій того, що інші країни ЄС розділять ці ризики.
Єврокомісія представила механізм, який вона називає «трирівневим захистом» для Бельгії та Euroclear, однак ці гарантії поки що не переконали бельгійську сторону.
Водночас Центральний банк Росії минулого тижня заявив, що подав позов проти Euroclear.
Чи спрацює це?
Поки що доля плану залишається невизначеною.
«Стає дедалі складніше, але ми працюємо і ще маємо кілька днів», — заявила в понеділок головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
Посадовці ЄС пообіцяли, що лідери не залишать саміт, доки не домовляться, як забезпечити подальше фінансування України, що створює ризик затяжних, майже марафонських переговорів у Брюсселі.
У ЄС є резервний варіант — надати Україні позику за рахунок власних коштів, але серед держав-членів із перевантаженими бюджетами ця ідея майже не знаходить підтримки.
Теоретично блок міг би проігнорувати застереження Бельгії й просунути схему з російськими активами, адже для цього потрібна лише зважена більшість голосів. Проте такий крок став би крайнім варіантом, і водночас залишається питання, чи не стане на бік Бельгії такий впливовий гравець, як Італія.
«Важко уявити ухвалення рішення без Бельгії», — сказав старший дипломат ЄС агентству AFP, спілкуючись на умовах анонімності.«Але багато що залежатиме від того, як розгорнеться дискусія в четвер».
Відповідь Трампу?
Паралельно з дискусіями в ЄС тривають зусилля президента США Дональда Трампа домогтися припинення бойових дій в Україні.
У Вашингтоні, схоже, розглядають ці активи як серйозний важіль впливу й намагаються спонукати Москву до співпраці, натякаючи на можливість повернення частини коштів.
Більш обережні лідери ЄС побоюються, що відмова від цього потенційного важеля розлютить Трампа.
Водночас інші наполягають: Європа має або задіяти ці кошти, або ризикує втратити їх — і опинитися ще далі на узбіччі будь-яких мирних переговорів.
Зважаючи на те, що Трамп уже критикує лідерів ЄС, називаючи їх слабкими, є побоювання, що нерішучість у цьому питанні лише закріпить таке сприйняття.
«Рішення щодо цих коштів — це рішення про майбутнє Європи та її політичну здатність діяти», — сказав ще один дипломат ЄС.