У четвер лідери ЄС збираються в Брюсселі на вирішальний саміт, на якому вони мають домовитися про використання заморожених російських активів для України, дотиснувши ключового гравця, яка чинить спротив – Бельгію.
Блок з 27 країн намагається посилити позиції Києва у війні, яка триває вже майже чотири роки, тоді як президент США Дональд Трамп наполягає на швидкому укладенні угоди.
Європейські лідери вже заявили, що переговори триватимуть стільки, скільки буде потрібно, виходячи з того, що на кону стоїть як виживання України, так і авторитет Європи.
«Якщо ми не досягнемо успіху в цьому, то здатність Європейського Союзу діяти буде серйозно підірвана на довгі роки, – попередив цього тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. – Тоді ми покажемо світу, що ми не здатні об’єднатися і діяти в такий вирішальний момент нашої історії».
За оцінками ЄС, Україні, президент якої Володимир Зеленський візьме участь у саміті, потрібно додатково 135 мільярдів євро (159 мільярдів доларів), щоб утриматися на плаву протягом наступних двох років, криза ліквідності почнеться вже у квітні.
Щоб заповнити цю величезну прогалину, Європейська комісія запропонувала план використання близько 210 мільярдів євро активів російського центрального банку, заморожених у ЄС.
Ця схема, за якою Київ має спочатку отримати 90 мільярдів євро протягом двох років, є невипробуваним фінансовим маневром: ці кошти Європейському Союзу, а потім він позичає їх Україні. Київ має повернути «репараційний кредит» лише після того, як Кремль відшкодує всі завдані збитки.
Блокування Бельгії
Бельгія, де знаходиться міжнародна депозитна організація Euroclear, у якій зберігається більша частина коштів, категорично проти цього плану, тому що боїться жорстких фінансових і юридичних репресій з боку Москви.
Росія вже зробила попереджувальний постріл, оголосивши про позов до Euroclear.
Зараз центрі уваги – відвертий прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, якого намагатимуться вмовити його колеги з ЄС, більшість із яких підтримують цей план.
Представники ЄС заявляють, що зробили все можливе, щоб розвіяти побоювання Бельгії, і що багаторівневий захист, у тому числі гарантії від інших держав-членів, означає, що ризики мінімальні.
Але поки що фламандський націоналіст Де Вевер невблаганний – він наполягає на необмежених гарантіях і вимагає використовувати активи, заморожені в інших країнах.
Теоретично інші країни ЄС могли би проігнорувати Бельгію і ухвалити план зваженою більшістю, але на даний момент такий радикальний крок мало хто вважає ймовірним.
«Це складні рішення, які не можна нав’язувати», — сказала прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.
План Б?
Європейська комісія висунула потенційний запасний план, за яким ЄС сам збирає кошти для надання позики Україні.
Але чиновники кажуть, що цей план відкладено, оскільки він вимагає одностайної згоди лідерів усіх 27 країн ЄС, а Угорщина його відхилила.
Тим не менш, Де Вевер, схоже, має намір спробувати відродити цю ідею, і інші країни можуть бути відкриті до його аргументів.
«Він відкладений, а не викинутий, – сказав один з дипломатів ЄС, який, як і інші, висловився на умовах анонімності. – Але зараз ми зосереджені на позиці на відшкодування збитків».
Тим часом, як повідомив у середу агенції Франс Пресс (AFP) представник Білого дому, цього вікенду представники США і Росії мають зустрітися в Маямі, щоб обговорити мирний план Трампа.
Як повідомляє Politico, з боку США в зустрічі мають взяти участь спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф і його зять Джаред Кушнер, а з боку Росії – економічний посланець Путіна Кірілл Дмитрієв.
Україна заявила, що Вашингтон «тисне» на ЄС, щоб той не використовував ці активи, оскільки вважає їх важливим козирем у переговорах з Росією.
Однак представники ЄС заперечують це і заявляють, що, навпаки, саме прагнення до миру стимулювало зусилля з використання російських коштів для України, яка вже за кілька місяців відчує бюджетний дефіцит.
Європейські дипломати та чиновники стверджують, що лідери знайдуть спосіб зберегти надходження коштів, навіть якщо цього тижня буде укладена лише попередня угоду, деталі якої будуть узгоджені пізніше.
«Ми маємо знайти рішення», — сказав дипломат ЄС. – Я був би здивований, якби вони розійшлися в суботу чи неділю, не ухваливши рішення».