Попри попередню напруженість і побоювання про можливий конфлікт, зустріч президентів Володимира Зеленського та Кароля Навроцького відбулася без напруги. «Візит президента Зеленського — це добра новина для Варшави, Києва та всього регіону і погана новина для Росії», — заявив Навроцький на відкритті спільної прес-конференції.
Попередні припущення про те, що Зеленський неохоче погоджувався на поїздку, не справдилися: візит підкреслив незмінну важливість Польщі для України. Зустріч також стала чітким сигналом єдності в момент, коли Росія активно намагається використати розбіжності між сусідами та всередині Європейського Союзу.
«Російська загроза виникла не у 2022 році, — заявив Навроцький. — Памʼятаємо Грозний, памʼятаємо Грузію». Він також докладно зупинився на триваючих гібридних операціях Росії проти Європи. Польський президент однозначно підтвердив підтримку України, нагадав про послідовність польської політики в цьому питанні та наголосив на її незмінності, фактично знявши спекуляції щодо можливого відходу від традиційної проукраїнської лінії Варшави.
Навроцький також підкреслив роль Польщі як логістичного хабу та одного з ключових партнерів України — важливий сигнал для внутрішньої аудиторії. Водночас він зазначив, що очікує від України більшого партнерства та суб’єктності.
Такі заяви відображають настрої, які дедалі частіше лунають у польському суспільстві, — відчуття, що роль Польщі у підтримці України не завжди отримує належне визнання. Зеленський зі свого боку наголосив на вдячності України Польщі, водночас зауваживши, що саме Україна платить у цій війні найвищу ціну — людськими життями.
Зеленський подякував Навроцькому за відверту розмову та запрошення, назвавши переговори успішними. Він наголосив, що Польща підтримує Україну не лише з 2022 року, а від самого здобуття незалежності у 1991 році. Зеленський також закликав Польщу приєднатися до так званої «Коаліції охочих», тоді як обидва президенти окремо відзначили роль Сполучених Штатів і Дональда Трампа.
Сторони оголосили про співпрацю у сфері дронів і засобів протидії безпілотникам. Зеленський підкреслив участь Польщі в переговорах і зустрічах, присвячених припиненню війни.
Під час зустрічі сторони також обговорювали можливість передачі Україні винищувачів МіГ-29. Обидва лідери звернули увагу на гібридні атаки Росії та Білорусі проти Польщі й інших держав ЄС і НАТО. Навроцький зазначив, що Польща робитиме все можливе, аби не бути безпосередньо втягнутою у війну, водночас усвідомлюючи наявні загрози.
Під час візиту Зеленський також має виступити в польському Сеймі та зустрітися з прем’єр-міністром Дональдом Туском, який пізніше того ж дня повертається з саміту Європейського Союзу.
Внутрішній політичний конфлікт у Польщі
Навроцький також торкнувся теми «Коаліції охочих», зазначивши, що Польщу в ній передусім представляє прем’єр-міністр Дональд Туск — його політичний опонент, із яким президент перебуває в затяжному конфлікті. Таким чином Навроцький фактично відвів від президентської адміністрації відповідальність за обговорення можливого розгортання польських військ. Це є відображенням триваючої внутрішньої політичної боротьби в Польщі.
Цей конфлікт позначився й на питанні винищувачів МіГ-29. Польща може найближчим часом передати Україні понад десяток таких літаків. Суперечка полягає не в самому рішенні про їх надання, а в тому, як інформація про ці кроки циркулює між конкуруючими центрами влади у Варшаві.
Волинь і питання історичної пам’яті
Навроцький заявив, що необхідно схвалити 26 заявок на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, поданих польським Інститутом національної пам’яті Польщі. У зустрічі також брали участь представники інституту з обох країн. Зеленський повідомив, що роботи вже тривають і перші результати отримано, а також оголосив про подальшу співпрацю між польськими та українськими інституціями.
Зеленський наголосив, що Україна виконує очікування польської сторони — що Навроцький визнав і підтримав. Президент Польщі, який є істориком і колишнім очільником Інституту національної пам’яті, заявив, що «гідне поховання жертв Волинської трагедії відповідає інтересам обох держав». Він додав, що це питання, як і інші історичні викривлення, використовується Росією, і його розв’язання позбавило б Москву важливого політичного інструменту.
У день президентської зустрічі група, пов’язана з Польсько-українським товариством примирення, відвідала українське село Угли, де планують провести ексгумаційні роботи. На місці також були представники польського Інституту національної пам’яті, Поморського медичного університету в Щецині та українських установ. Метою візиту була підготовка до пошуково-ексгумаційних робіт.
З польського погляду, волинське питання залишається ключовим у відносинах з Україною. Зеленський, зі свого боку, говорив про необхідність взаємної поваги до історичної пам’яті — навіть там, де інтерпретації різняться.
Економіка та українська меншина в Польщі
Сторони знову підтвердили готовність залучати польські компанії до відбудови України. Окремо відзначили LNG-термінал у Свиноуйсьце: нині близько 15% газу, що проходить через нього, постачається в Україну. Польща прагне стати регіональним хабом для американського газу.
Під час зустрічі також обговорили становище українців у Польщі. Навроцький запевнив, що українські біженці в країні бажані й перебувають під таким самим захистом, як і будь-яка інша меншина. Це була виважена дипломатична заява на тлі погіршення громадських настроїв і повідомлень про напади на представників української громади.
Нині Польща є другим за обсягами постачальником товарів в Україну після Китаю та найбільшим експортером серед країн ЄС. Відносини між країнами нині більше зосереджені на торгівлі та послугах, адже інвестиції під час війни залишаються надто ризикованими. Показово, що у зустрічі взяв участь віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, що підкреслило економічний вимір курсу України на європейську інтеграцію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також перебуває у Варшаві, де провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським для обговорення деталей кількох домовленостей. У політичних колах спекулюють, що Сибіга може стати наступним послом України в Польщі — ймовірно, у зв’язку з очікуваними кадровими змінами в Офісі президента після відставки Андрія Єрмака.
Візит Володимира Зеленського привернув значну увагу в Польщі, що було помітно з масштабів його висвітлення в місцевих медіа. Це була перша особиста зустріч президентів України та Польщі, яку можна розглядати як несподіване, але позитивне перезавантаження двосторонніх відносин і загальне поліпшення політичного клімату.
Водночас цей візит неминуче матиме і внутрішньополітичний вимір у Польщі. Відносини з Україною залишаються елементом внутрішнього політичного протистояння ще з парламентської виборчої кампанії 2023 року. Символічного значення додав і антураж переговорів: вони відбувалися під картиною Войцеха Коссака «Битва під Рацлавицями», на якій Тадеуш Костюшко очолює атаку проти російських військ у 1794 році, — промовистий історичний контекст, що вказує на спільного противника.