Результати регіонального голосування в Японії фактично розблокували процес відновлення експлуатації АЕС «Касівадзакі-Каріва», яка є найпотужнішою атомною електростанцією на планеті, повідомляє Reuters.
Найпотужніша АЕС світу повертається в стрій: історичне рішення Японії
Цей крок став фінальним етапом у отриманні дозволів на роботу станції.
Подія вважається історичним поворотом у державній політиці Японії, яка повертається до активного використання ядерної енергії через майже півтора десятиліття після трагедії на АЕС «Фукусіма».
Розташована за 220 км від Токіо, «Касівадзакі-Каріва» була однією з 54 станцій, роботу яких призупинили після руйнівного цунамі та землетрусу 2011 року.
На сьогодні країна вже повернула до ладу 14 із 33 вцілілих реакторів, намагаючись мінімізувати імпорт енергоносіїв та зміцнити власну енергонезалежність.
Це буде перший досвід перезапуску АЕС під керівництвом оператора Tokyo Electric Power Co (TEPCO) — тієї самої компанії, що керувала зруйнованою «Фукусімою-1».
Остаточне «зелене світло» проєкту дала асамблея префектури Ніїгата, висловивши підтримку губернатору Хідейо Ханадзумі.
Раніше очільник регіону схвалив ініціативу, що фактично зняло останні юридичні перепони для запуску реакторів.
Попри офіційне рішення, питання безпеки залишається гострим: губернатор Ханадзумі підкреслив, що захист населення є пріоритетом.
Водночас під стінами асамблеї пройшли протести — близько 300 активістів виступили проти експлуатації АЕС, демонструючи, що суспільний спротив ядерній енергетиці в Японії все ще зберігається.
Катастрофа на «Фукусімі-1» та її наслідки
Аварія на АЕС «Фукусіма-1» у березні 2011 року стала найбільшою ядерною катастрофою XXI століття та другою за масштабами в історії після Чорнобиля.
Трагедію спричинив «подвійний удар» стихії: потужний землетрус магнітудою 9,0 та велетенське цунамі. Хвиля подолала захисні дамби та затопила резервні генератори станції.
Це призвело до знеструмлення систем охолодження, перегріву палива та серії вибухів водню на трьох енергоблоках.
До 2011 року атомна енергетика забезпечувала близько 30% потреб Японії. Одразу після катастрофи уряд зупинив усі 54 ядерні реактори країни для перевірки безпеки.
Протягом останніх 14 років Токіо веде складну політичну та суспільну дискусію щодо доцільності повернення до «мирного атома», поступово перезапускаючи найбільш захищені об’єкти для зменшення залежності від дорогого імпорту газу та вугілля.