Вчора, 22 грудня 2025 року, музичний світ сколихнула сумна звістка. У віці 74 років помер видатний британський співак, гітарист та автор пісень Кріс Рі. Символічно, що автор головного різдвяного гімну кількох поколінь пішов у вічність саме тоді, коли його голос звучить у кожній оселі.
Кріс Рі: біографія автора Driving Home for Christmas
Як повідомили представники родини музиканта, Кріс Рі мирно помер у лікарні після нетривалої хвороби. Останні хвилини він провів в оточенні найближчих людей — дружини та дітей.
Крістофер Ентон Рі народився 4 березня 1951 року в Мідлсбро. Його шлях до музики не був стрімким: юнаком він працював у сімейному бізнесі з виробництва морозива і лише у 21 рік придбав свою першу гітару.
Справжнє визнання прийшло до нього наприкінці 70-х із хітом Fool (If You Think It’s Over). Проте пік популярності припав на межу 80-х та 90-х років. Його альбоми The Road to Hell та Auberge стали культовими, а унікальний хрипкий баритон і майстерна гра на слайд-гітарі стали візитною карткою британського року.
За свою кар’єру він випустив понад 25 студійних альбомів, у тому числі масштабний блюзовий проєкт Blue Guitars, який сам музикант вважав своїм головним досягненням.
Проте життя артиста протягом останніх десятиліть було постійною боротьбою за хворобою. Ще у 2001 році йому діагностували рак підшлункової залози, через що він переніс складну операцію та став залежним від інсуліну. У 2016 році співак пережив інсульт, проте навіть після цього знаходив у собі сили повертатися до творчості та прихильників. Завдяки підтримці своєї дружини Джоан, він продовжував писати музику та не покинув свою кар’єру.
Людина, яка «їхала додому на Різдво»
Для мільйонів слухачів Кріс Рі назавжди залишиться автором незабутньої Driving Home for Christmas. Історія створення пісні вражає своєю простотою: Кріс написав її у заторі, коли їхав додому на свята, не маючи грошей на потяг.
Попри світову славу, Кріс завжди залишався скромною людиною. Він був надзвичайно гарним сім’янином. Понад пів століття він прожив у шлюбі з єдиною дружиною Джоан, яку зустрів ще підлітком. Їхня історія кохання стала фундаментом для багатьох його творів. Свою батьківську ніжність він увічнив у музиці: хіти Josephine та Julia названі на честь його доньок. Навіть ставши світовою зіркою, Кріс понад усе цінував затишок рідного дому, де в останні роки радо бавив онуків та насолоджувався спокоєм подалі від галасливого шоу-бізнесу.
Його щирість відчувалася в кожному слові, а до його музики зверталися мільйони людей у найважчі хвилини свого життя. Кріс Рі володів рідкісним даром — він умів розраджувати й надихати одночасно, перетворюючи особистий біль на мелодії, що дарували надію іншим. Його пісні ніколи не були продуктом холодного розрахунку; це завжди були чесні розповіді про любов, дорогу та пошук світла. Кожен, хто хоча б раз чув його глибокий голос, розумів: що Кріс Рі співає саме для нього, поділяючи спільні тривоги та радості. Навіть коли хвороба виснажувала його тіло, він продовжував виходити на сцену, аби через свою гітару нагадати світові: як би не було складно, шлях додому завжди відкритий.