Уперше від початку повномасштабного вторгнення держава за рік засекретила критично важливі масиви інформації.
Про це повідомив Опендатабот.
В Україні закрили дані про землю та нерухомість бізнесу
За даними Опедатабот, наразі Рейтинг відкритості даних в Україні коливається на рівні 44%, і є ризик, що цей показник впаде ще нижче.
Влада аргументує це захистом національної безпеки. Але експерти наголошують: обрані методи можуть дати зворотний ефект.
Дані про бізнес приховуються без чіткого поділу на реально небезпечні відомості та звичайну аналітику, необхідну для економічного аналізу.
Вибіркове видалення інформації лише з платформ відкритих даних (при збереженні її в інших реєстрах) фактично вказує ворогові, що саме держава вважає чутливим.
Що саме засекретили у 2025 році?
У жовтні Кабмін ухвалив постанову № 1257. Вона дозволила прибирати інформацію про оборонні підприємства з платформ відкритих даних (на кшталт Опендатабот) за їхнім власним зверненням до Міноборони.
Дані зникають лише з аналітичних платформ, але залишаються доступними в інших реєстрах. Це створює нерівні умови доступу та ускладнює громадський контроль, не гарантуючи реальної безпеки.
Тепер посадовці, включно з працівниками держорганів, місцевого самоврядування та силовиками, отримали механізм вилучення своїх звітів з публічного доступу.
У серпні 2025 року, на підставі закону № 4576-IX, держава закрила інформацію про нерухомість бізнесу та пов’язану з ним власність громадян.
Зокрема з відкритих джерел зникли кадастрові номери земельних ділянок, що ускладнює перевірку контрагентів для бізнесу та унеможливлює викриття земельних махінацій журналістами.
До грудня 2025 року Офіс Генпрокурора щомісяця публікував статистику відкритих проваджень, що дозволяло оперувати фактами проти російської пропаганди.
Публікацію цих даних припинили, посилаючись на державну таємницю, хоча відповідних нормативних актів оприлюднено не було.
Засновник Опендатабота Олексій Іванкін критично оцінює дії держави, називаючи їх “механічним закручуванням гайок”, що не вирішує проблем безпеки.
“Закриття інформації, яка роками перебувала у відкритому доступі, не досягає заявленої мети − підтримання нацбезпеки. Ці дані вже збережені, скопійовані та проаналізовані у публічному просторі.
Їхнє зникнення створює лише хибне відчуття захищеності, тоді як прозорість і довіра до держави знижуються. Натомість воно послаблює аналітичні спроможності держави та суспільства і потенційно створює нові загрози”, − резюмує експерт.