На Всеукраїнському форумі за єдність національних громад України, який відбувся 20-21 грудня поблизу Ужгорода, лідери національних громад попередили, що Росія використовує питання етнічних меншин для поширення пропаганди та розпалювання розбрату, прагнучи представити Україну нетолерантною та «нацистською».
Форум, організований Альянсом національних громад «Європейська коаліція», зібрав лідерів національних громад, представників українських діаспор, дипломатів, урядовців і діячів громадянського суспільства з усієї країни.
Організатором заходу виступив Роланд Цебер, депутат Закарпатської обласної ради та голова Альянсу.
У 2025 році Цебер став предметом міжнародної суперечки після того, як угорські власті на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном звинуватили його у втручанні у внутрішню політику Угорщини та наклали санкції, які фактично забороняють йому в’їзд до Угорщини та інших країн ЄС.
Звинувачення були частково пов’язані з внутрішньополітичною боротьбою в Угорщині та зусиллями уряду з ослаблення опозиційного політика Петера Мадяра, з яким Цебер підтримує дружні стосунки.
Час проведення заходу був особливо значущим, оскільки Будапешт продовжує звинувачувати Україну в утисках етнічних угорців на Закарпатті в умовах передвиборчої кампанії в Угорщині. Однак Цебер відкинув твердження, що форум був політичною провокацією, спрямованою проти Орбана, заявивши, що об’єднання національних громад є необхідною умовою для європейського майбутнього України.
«Україна бореться не тільки за територію, а й за європейські цінності», – сказав він, додавши, що єдність між громадами є критично важливою в умовах російської агресії.
Відкриваючи форум, Цебер сказав, що війна показала справжню природу України як багатонаціональної країни, усі громадяни якої стоять пліч-о-пліч на захисті держави.
«Українці стоять пліч-о-пліч на передовій – роми, угорці, євреї, грузини, азербайджанці, греки, кримські татари, гагаузи та представники десятків інших національностей. Вони борються за Україну», – сказав він.
Водночас Цебер визнав, що між громадами досі існують недовіра та давні упередження, а національні меншини часто не мають рівних можливостей впливати на політичні рішення.
«У культурному та освітньому житті можливості не завжди рівні, а періодичні спалахи мови ненависті в соціальних мережах можуть завдавати глибокої шкоди – іноді навіть більшої, ніж ракети», – додав він.
Петро Яценко, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, сказав, що на полі бою етнічна приналежність не має значення:
«На фронті – в окопі чи в опорному пункті взводу, ховаючись разом від дрона в яру чи лісосмузі – ніхто не питає про національність».
Він нагадав, що коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, безпрецедентна єдність між різноманітними громадами України відіграла вирішальну роль у зупиненні наступу.
«Тоді всі зібралися – кримські татари, вірмени, угорці, грузини, євреї та мінгрели, як великі народи, так і менші громади – але ми всі були єдині, маючи одну мету: захистити нашу спільну землю, нашу свободу, наші цінності».
Сьогодні, за його словами, ця єдність є ще більш важливою, оскільки чисельність російських військ перевищує 700 000.
Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай згадав, що перед тим, як Європейський парламент проголосував за початок переговорів про вступ України до ЄС, була хвиля дезінформації про порушення прав меншин у Закарпатті.
Але після відвідування регіону посли країн ЄС одностайно дійшли висновку, що Україна є багатонаціональною, багатокультурною та багатоконфесійною державою, яка заслуговує на членство в ЄС.
Під час панельної дискусії «Єдність національних громад України: виклики та перспективи» заступник голови Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Ігор Вернер сказав, що Росія продовжує інформаційні та психологічні операції, спрямовані на розкол українського суспільства за етнічною ознакою.
Народна депутатка України Євгенія Кравчук зазначила, що Росія регулярно використовує питання прав меншин як зброю на міжнародних платформах, зокрема в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), і що подібні наративи використовує Угорщина для перешкоджання європейській інтеграції України.
«Ми виконуємо всі зобов’язання, але не приймаємо використання прав меншин як політичного інструменту для блокування нашого шляху до ЄС», – заявила Кравчук, додавши, що такі дії шкодять етнічним угорцям, які проживають в Україні.
Вона наголосила, що ідеологія так званого «русского мира» становить загрозу для всіх національних спільнот, а не лише для етнічних українців.
«Росія знищує всю різноманітність – релігійну, тому що дозволена тільки Російська православна церква, і культурну, тому що має бути тільки один народ і одна російська мова. «Руський мір» загрожує національним громадам так само, як і тим, хто розмовляє українською і прагне зберегти свою українську ідентичність», – додала Кравчук.
Військовослужбовці та ветерани теж наголосили, що Росія та Угорщина часто використовують права меншин як зброю, хоча на передовій національність не має значення.
Віктор Трошкі, етнічний угорець, який служить у 128-й гірськоштурмовій бригаді ЗСУ, сказав, що на фронті набагато важливіші довіра і надійність, ніж національність чи мова.
Журналіст і кримськотатарський активіст Імран Усейнов сказав, що Росія давно експлуатує етнічні питання, зокрема кримськотатарський і угорський фактори, через свої інформаційні операції, але ці зусилля значно підірвало законодавство України про корінні народи.
Відаді Ісрафілов, ветеран війни, заступник голови Об’єднаної діаспори азербайджанців в Україні, підкреслив, що етнічні азербайджанці в Україні не зазнають дискримінації і хочуть показати як Росії, так і Європі, що вони є частиною багатокультурної, багатоетнічної та багаторелігійної європейської нації.
Мамука Мамулашвілі, командир Грузинського національного легіону, наголосив, що Україна вже є багатонаціональною країною, яка чинить опір агресії, і що об’єднання громад зміцнює країну більше, ніж роз’єднаність.
Іштван Сент-Івані, президент Асоціації «Connect Europe» та колишній член Європейського парламенту, зазначив, що значна частина угорського населення підтримує Україну, незважаючи на поточну позицію уряду.
«Є не тільки громадяни, які підтримують ідеї Орбана, а й ті, хто підтримує Україну. Я дуже сподіваюся, що наступного року ми матимемо новий уряд, який підтримуватиме Україну та розвиватиме дружні відносини між нашими двома державами, – сказав він. – Ви на правильному шляху до вступу в ЄС, і ця частина Угорщини рішуче підтримує ваші зусилля».
Угорщину звинуватили в блокуванні європейської інтеграції України
Цебер прямо звинуватив угорський уряд у блокуванні зусиль України з європейської інтеграції:
«Угорський уряд блокує наш шлях до Європи, блокує кроки європейської інтеграції. Він посилається на те, що Україна нібито порушує права людини, права угорської національної громади. З власного досвіду я з повною відповідальністю заявляю, що Україна завжди готова шукати спільну мову і робить це».
В одіозному інтерв’ю з Такером Карлсоном президент Росії Владімір Путін заявив, що Угорщина має територіальні претензії на Закарпаття, і що угорці в цьому регіоні буцімто виступають за приєднання його до Угорщини.
Відповідаючи на запитання Kyiv Post про ризики сепаратистських рухів у Закарпатті, Цебер пояснив:
«Сепаратистських настроїв як таких немає. Немає сепаратистів. Але є люди, які страждають від Тріанонського договору 1920-х років, коли велика Угорщина була розділена, тому що вони обрали неправильну сторону історії, так само як і зараз. Я сказав Орбану, що ви втретє обираєте неправильну сторону, і четвертого разу може не бути, – сказав він. – Я сказав це, а потім написали, що я йому погрожував».
На його думку, сепаратистським настроям не сприяють і економічні фактори, оскільки приєднання до Угорщини не буде вигідним для регіону.
Цебер підкреслив, що попри спроби ультраправих угруповань в Угорщині дестабілізувати регіон, офіційний Будапешт не має планів анексувати Закарпаття. Він додав, що членство Угорщини в НАТО також слугує запобіжником проти таких кроків.