Нещодавнє інтерв’ю, опубліковане українською медіаплатформою United24 Media, викликало резонанс у міжнародних дипломатичних колах.
У репортажі йдеться про 34-річного громадянина Ірану Араша Дарбенді, який воював боці російської армії. Це перший публічно підтверджений випадок, коли громадянин Ірану потрапив у полон під час російсько-української війни.
Від фотографа до піхотинця
Араш Дарбанді, фотограф з міста Ахваз на півдні Ірану, у грудні 2023 року приїхав до Санкт-Петербурга за туристичною візою. У пошуках кращого життя він працював вуличним фотографом на знаменитому Невському проспекті, заробляючи скромні 10 – 15 тисяч рублів на день.
На початку лютого 2025 року його життя кардинально змінилося. Після сутички з місцевою поліцією (за повідомленнями, в стані алкогольного сп’яніння) Дарбанді був затриманий і переданий військовому гарнізону.
За його свідченнями, російська влада поставила йому жорсткий ультиматум: або відсидіти від 3 до 5 років у російській в’язниці за порушення закону, або підписати однорічний військовий контракт для участі у війні в Україні.
Дарбанді протестував і пояснював, що не має військового досвіду, але був змушений обрати останнє, сподіваючись, що зрештою знайде можливість дезертирувати, коли дістанеться фронту.
Реакція ЗМІ та громадський резонанс
Ця історія набула значного розголосу після аналізу на YouTube-каналі «Free Iran». Невдовзі після цього провідні іранські ЗМІ, які зазвичай тримають обережний тон щодо війни, почали широко висвітлювати цю справу.
Авторитетний іранський портал Asr-Iran опублікував детальну статтю під назвою: «Перший іранський полонений на війні в Україні: він воював за росіян».
Висвітлення цієї теми свідчить про дедалі більшу стурбованість в Ірані щодо безпеки та поводження з його громадянами, які живуть у Росії.
Тегеран порушує мовчання
Іранський уряд офіційно визнав ситуацію. 30 грудня речниця уряду Фатеме Мохаджерані підтвердила на прес-конференції, що доля полоненого фотографа наразі є пріоритетом для держави.
«Ця справа перебуває під контролем Міністерства закордонних справ, — заявила Мохаджерані. – Ми вже встановили контакт як з Україною, так і з Росією, щоб з’ясувати обставини і обговорити можливе звільнення».
Справа Дарбанді свідчить про більш широку і суперечливу тенденцію в стратегії набору до російської армії.
Протягом останнього року з’являлися повідомлення про те, що громадян Індії, Непалу та кількох африканських країн заманювали до Росії обіцянками високооплачуваної роботи, а потім примушували воювати на передовій, погрожуючи їм позбавленням візи або чинячи юридичний тиск.