Від початку повномасштабного вторгнення понад десять тисяч російських військовослужбовців опинилися в українському полоні. Проте стрімко зростає кількість тих, хто обирає життя замість загибелі за амбіції Кремля. Лише за неповний 2025 рік до рук українських захисників потрапило більше солдатів ворога, ніж за перші два роки великої війни разом узяті.
Соціальне дно та іноземні легіони: хто воює проти України
Типовий російський військовополонений — це переважно рядовий контрактник віком від 18 до 65 років, який часто має за плечима кримінальне минуле. Статистика проєкту «Хочу жити» свідчить про зріз російського суспільства, де 40% полонених мають судимості за крадіжки, грабіж та навіть убивства. Рівень освіти серед них є критично низьким, адже третина не закінчила навіть школу, а вищу освіту мають лише 7%. До того ж значна частина полонених страждає на тяжкі хронічні хвороби, у тому числі ВІЛ та туберкульоз, що вказує на тотальне ігнорування Росією медичних стандартів при комплектуванні армії.
Окремим викликом 2025 року стало різке зростання кількості іноземних найманців. Майже 7% від загальної кількості полонених — це громадяни з 40 країн світу, яких Росія вербує по всьому світу. Щотижня українські сили беруть у полон по кілька іноземців, проте Російська Федерація взагалі не запитує їх для обміну. Кремль демонструє вибірковий підхід, намагаючись у першу чергу повернути етнічних росіян без поранень, натомість тисячі строковиків та хворих залишаються в українських таборах на невизначений термін.
Найчастіше росіяни здаються в полон на гарячих ділянках фронту, зокрема в Покровському та Бахмутському районах Донецької області, а також під час операції в Курській області. Україна послідовно звертається до міжнародних організацій для допомоги в організації обміну за принципом «всіх на всіх», проте Москва вже четвертий рік поспіль саботує цей процес. Навіть ті, кому пощастило повернутися до Росії, не завжди знаходять там спокій.
Відомо про сотні випадків, коли колишніх полонених повторно відправляли на фронт, де вони гинули або знову потрапляли в полон. Попри таку політику Кремля, Україна продовжує дотримуватися гуманітарних норм і наполягає на поверненні всіх своїх громадян — як військових, так і цивільних заручників.