У Польщі спеціальний закон був підготовлений і прийнятий під час правління партії «Право і справедливість» (PiS) у березні 2022 року як швидка реакція на вторгнення Росії в Україну. Він широко регулював вирішення питань, пов’язаних із допомогою Україні, прийомом великої кількості біженців і соціальними виплатами.
За даними міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, за чотири роки після початку вторгнення закон такого характеру більше не буде потрібний. Допомога в обороні України була систематизована і ґрунтується на різних міжнародних інструментах, таких як PURL або двосторонні угоди, а біженці з України, які живуть у Польщі, здебільшого працюють і забезпечують себе самі.
Є й суто політичні аспекти. З часу парламентських виборів 2023 року питання України все частіше з’являється в передвиборчих кампаніях, а політики використовують погіршення соціального настрою.
Це досягло свого піку під час президентської кампанії в першій половині 2025 року, коли кандидат Кароль Навроцький оголосив, що в разі обрання президентом він не продовжуватиме допомогу в її нинішньому вигляді і не підпише закон.
Однак на практиці, після внесення незначних поправок, він підписав законопроєкт, оголосивши про необхідність більш широкого перегляду. Цей перегляд був потім здійснений урядом Дональда Туска з огляду на громадську думку.
Чого можуть очікувати українці, які живуть у Польщі?
Перш за все, умов, що застосовуються до всіх іноземців, які легально проживають у Польщі. Повний доступ до медичних послуг буде припинений: його матимуть лише ті, хто застрахований і сплачує внески на медичне страхування.
Безкоштовні послуги надаватимуться вагітним жінкам, у надзвичайних ситуаціях та дітям віком до 18 років. Програма «800+» (на кожну дитину щомісяця виплачуються 800 злотих, що дорівнює 222 доларам) також буде скоригована – відтепер її отримання буде залежати від працевлаштування.
Це не повинно негативно вплинути на українців, які живуть у Польщі, адже переважна більшість із них вже відповідає цим умовам. Однак, на думку деяких, це може поліпшити соціальний настрій або принаймні зупинити його погіршення.
Частково невдоволення суспільства було викликане привілейованим статусом українців, навіть якщо в кількісному вираженні він був незначним і існував переважно в теорії.
Українські біженці, ймовірно, втратять статус біженців і перейдуть на стандартні картки тимчасового проживання, а згодом – на постійне проживання. З огляду на їхню велику кількість, слід очікувати скорочення процедур. Раптовий наплив заяв – від 900 000 до 1,5 мільйона осіб – може паралізувати роботу державних органів.
Політичний клімат польсько-українських відносин
Хоча відносини між ліберальним урядом прем’єр-міністра Туска та президентом Зеленським є добрими, ситуація в правому крилі Польщі складніша.
Груднева Зустріч між президентом України та президентом Навроцьким перервала період ввічливої прохолоди, що тривав від початку терміну повноважень польського президента. Вигоду від цієї зустрічі отримали обидві сторони. Тим часом праві опозиційні партії в польському парламенті змагаються за антиукраїнський електорат, хоча в PiS антиукраїнські настрої слабші, ніж раніше.
Проте в польському мейнстрімі існує консенсус щодо продовження допомоги, в тому числі щодо передачі Україні додаткових винищувачів МіГ-29 в обмін на військові технології. У Варшаві переважає думка про необхідність розвитку більш партнерських – а в деяких колах транзакційних – відносин із Києвом.
Частина політичної еліти вважає ситуацію в Україні достатньо стабільною і безпечною, щоб висувати вимоги взаємності, наприклад, щодо ексгумацій на місцях волинських погромів (Україна видала нові позитивні дозволи) або обміну ноу-хау у сфері військових технологій. Для України це не пов’язано з жодними політичними чи фінансовими витратами.
Припинення дії спеціального закону про допомогу Україні не повинне негативно вплинути на відносини – для більшості людей нічого не зміниться, але це може допомогти стримати антиукраїнські настрої.
Робота над змінами ще триває, і вони набудуть чинності навесні.