Робоча група з підготовки виборів в Україні в умовах воєнного або післявоєнного періоду зібралася вдруге у четвер, 8 січня. До засідання Центральна виборча комісія заздалегідь підготувала свої пропозиції.
Питання проведення виборів в Україні входить до переліку з 20 пунктів мирного плану, напрацьованого між США та Україна.
Раніше Верховна Рада схвалила створення міжфракційної робочої групи, якій доручено підготувати разовий закон про проведення виборів в умовах воєнного стану. Це відбувається на тлі зростання внутрішніх і міжнародних дискусій щодо того, як зберегти демократичні процедури під час війни Росії проти України.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що мета групи — розробити рамки для проведення, за його словами, «безпечних, демократичних виборів, які визнає весь світ», попри триваючі безпекові ризики.
Робочу групу очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. До її складу входять представники всіх парламентських фракцій і груп, громадянського суспільства та Центральна виборча комісія.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що майбутній закон матиме разовий характер і буде спеціально адаптований до умов воєнного часу.
У середу, 7 січня, ЦВК схвалила пакет пропозицій щодо організації та проведення загальнонаціональних виборів після завершення або скасування воєнного стану.
Ці пропозиції передадуть до профільного комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку, а також до парламентської робочої групи, яка готує проєкт виборчого законодавства.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії ЦВК аналізує ризики та виклики, пов’язані з проведенням післявоєнних виборів, і шукає шляхи їх подолання. Перший пакет законодавчих пропозицій комісія підготувала ще у вересні 2022 року.
Наразі робота триває у трьох спеціалізованих групах. Вони зосереджуються на оновленні даних виборців для післявоєнних виборів, організації голосування для українців за кордоном, а також підготовці дорожньої карти підготовки та проведення виборів після завершення війни.
На основі цієї роботи Центральна виборча комісія підготувала законодавчі пропозиції, які враховують специфічні ризики майбутніх президентських і парламентських виборів, відкладених через воєнний стан.
У ЦВК наголосили, що ці пропозиції не є єдиним можливим рішенням.
«Навпаки, ми хочемо, щоб вони стали поштовхом до широкої дискусії про те, як забезпечити виборчі права громадян у післявоєнних умовах і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресора», — зазначили в комісії.
У ЦВК також повідомили, що продовжать оновлювати свої пропозиції та сприяти обговоренню цього питання в парламенті й у межах робочої групи.
Засідання в четвер було присвячене процедурі організації виборів у особливий період і після завершення війни, а також формуванню підгруп для роботи над проєктом закону.
Робоча група вперше зібралася 26 грудня 2025 року й повідомила, що надалі засідатиме за потреби, але не рідше ніж раз на два тижні.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кінець лютого є «бажаним внутрішнім дедлайном» для підготовки законопроєкту про вибори в умовах воєнного стану.
Президент Володимир Зеленський під час онлайн-брифінгу 7 січня зазначив, що строки залежать від переговорів і погоджених рішень, додавши, що робота над змінами до виборчого законодавства може тривати до лютого.
Руслан Стефанчук наголосив, що після проведення виборів у воєнний час Україна повернеться до звичайної конституційної моделі та чинного Виборчого кодексу.
Поновлення роботи над законопроєктом відбулося після коментарів президента США Дональда Трампа, який нещодавно заявив, що Україну більше не можна вважати демократичною державою через відсутність виборів.
У коментарі Politico на запитання, чи повинна Україна проводити голосування, Трамп відповів: «Так, я так думаю. Минуло багато часу… Гадаю, це важливий момент для проведення виборів».
Він стверджував, що українська влада «використовує війну як привід не проводити вибори», додавши, що «український народ має мати такий вибір», водночас зауваживши: «Можливо, Зеленський би переміг. Я не знаю».
Коментуючи ці заяви, Володимир Зеленський відкинув звинувачення в тому, що відкладає вибори задля утримання влади.
«Я не тримаюся за своє крісло. Я вважаю, що Україна має бути готовою до будь-якого розвитку подій», — сказав він.
Зеленський додав, що звернувся до міжнародних партнерів із проханням сприяти безпеці на виборах у разі їх проведення, а також зазначив, що парламент має підготувати механізми для можливого голосування, якщо умови це дозволять.