Справжнє питання для України та Європи в тому, чи стане країна периферійним отримувачем допомоги, чи стратегічним промисловим учасником нової економіки, що формується на основі даних, енергії та штучного інтелекту. І це питання вже не теоретичне — процес відбувається швидко.
Європейська оборонна та АІ-економіка будується вже зараз
Під час обговорень Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) в Брюсселі стало зрозуміло: програма не про «передачу грошей» Україні. Вона про те, чи зможуть країни позиціонувати себе як промислові виробники та партнери з інфраструктури в новій європейській економіці оборонних технологій.
Бюджет EDIP на 2025–2027 рр. розміром €1,5 млрд часто неправильно розуміють. Це не благодійний грант. Це «вхід» у ширшу промислову систему, де швидкість, виробнича потужність, інфраструктура даних і доступ до енергії визначають, хто отримає довгострокову цінність.
Система вже будується на трьох ключових стовпах: дані, штучний інтелект і енергія.
Від футуризму до глобальної економічної стратегії
Два роки тому на закритому міжнародному форумі з безпеки я говорила про те, що Україні варто інвестувати приблизно $20 млрд у національну інфраструктуру даних, АI-обчислень та енергетичну основу. За умови правильного виконання така інвестиція могла би забезпечити до $1 трлн зростання ВВП за п’ять‑сім років.
Тоді багатьом ця ідея здавалася нереалістичною, але світовий ринок рухався швидше за уряди. У 2023 році OpenAI, ще як неприбуткова організація, залучила $10 млрд від Microsoft. За рік глобальний капітал почав інвестувати не лише в AI-моделі, а й в інфраструктуру за ними — гіпермасштабні дата-центри тепер оцінюються сотнями мільярдів доларів.
До 2024–2025 рр. провідні гравці, як-от BlackRock, Global Infrastructure Partners, Microsoft та MGX, оголосили про партнерства з потенційними інвестиціями до $100 млрд у дата-центри та енергетичні активи, орієнтовані на AI.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, глобальний попит на електроенергію дата-центрів подвоїться до 2030 року — приблизно до 945 ТВт·год, а головним драйвером буде AI. Ці цифри не враховують повністю Китай та регіон MENA, де відбуваються схожі процеси. Те, що колись здавалося «футуризмом», сьогодні стало стандартною економічною політикою провідних країн.
AI — це інфраструктура, а не софт
Поширене непорозуміння: AI часто сприймають як тренд у програмному забезпеченні. Це не так.
AI — це інфраструктура. Це енергія. Це суверенітет даних.
Країни, які контролюють безпечні та енергонезалежні дата-центри, контролюватимуть не лише інновації, а й економічну стійкість і стратегічну автономію. Ті, хто цього не робить, будуть технологічно, економічно та політично залежними від інших. Саме тому інфраструктура AI тепер невіддільна від оборонної готовності, промислової політики та національної безпеки.
Війна не знімає логіку інвестицій
Поширена думка: «В Україні війна, масштабні інфраструктурні проєкти нереалістичні».
Ринок має інший погляд. Під час конфлікту моя команда забезпечила перші зобов’язання на $50 млн і далі взаємодіяла з міжнародними фондами, готовими інвестувати до $2 млрд у інфраструктурні проєкти в Україні. Це були реальні, комерційно обґрунтовані переговори, основані на довгостроковому попиті.
Що складніше забезпечити, так це інституційну готовність. Замість того, щоб нав’язувати політичну підтримку, я зосередилася на виконанні в інших країнах — США, Великій Британії, Австралії, Японії, Сінгапурі, Франції, Німеччині. Це призвело до запуску DeHealth, AI-платформи у сфері охорони здоров’я та даних, яка працює в понад 120 країнах. Успіх капіталу знову йде туди, де є здатність до реалізації.
Можливість України: будувати, а не чекати
Ключове питання зараз не війна, а перший день після її закінчення.
Чи буде Україна знову чекати грантів та обговорювати концепції, чи почне будувати?
Успішні держави не працюють як благодійники — вони діють як системи: швидко, із чіткими KPI та відповідальністю, підтримані командами досвідчених промислових і технологічних експертів. Україні потрібні якірні проєкти — інфраструктурні ініціативи, що створюють робочі місця, генерують довгострокову цінність і зміцнюють суверенітет.
Один із таких проєктів — енергонезалежна, безпечна інфраструктура AI-дата-центрів, інтегрована з оборонними, медичними та промисловими системами та реалізована у партнерстві з інвесторами з Заходу та Азії.
Від бачення до реалізації: Black Vault
Цей підхід уже втілюється в інфраструктурному проєкті Black Vault — дата-центрі нового покоління з енергетичною автономією, фізичною та кібербезпекою та суверенною обробкою даних. Модель інтегрує AI-обчислення, безпечні медичні та оборонні дані, промислові навантаження, що прямо відповідає пріоритетам європейської оборони та стійкості.
Попит є. Капітал є. Технології є.
Залишається лише рішення будувати.
Стратегічний вибір
Європа перебудовує економічну та безпекову архітектуру навколо AI та енергії. Питання в тому, чи стане Україна частиною цієї архітектури, чи залишиться осторонь. Вікно можливостей відкрите, але воно звужується.
Потрібно усвідомити:
- Інфраструктура AI тепер є основою економіки та безпеки, а не трендом у софті
- Глобальний капітал уже перемістився від AI-моделей до дата-центрів та енергетичних активів
- Україна має унікальну можливість інтегруватися у нову європейську оборонно-технологічну економіку
- Війна не знімає логіку інвестицій — ключова роль належить інституційній готовності.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.