Ціна найважливішого для Кремля товару, який дає змогу збалансувати державний бюджет Російської Федерації, — нафти марки Urals — уперше за п’ять років опустилася нижче $40 за барель, повідомила газета The Moscow Times у середу.
Ціна нафти Urals впала нижче $40: рекордно низькі показники 2026 року
У грудні середня ціна становила $39,18 за барель — на 13% менше, ніж у листопаді, і на 41% нижче, ніж у січні. Це означає, що в січні 2026 року російська нафта, яку експортують за кордон, коштувала найдешевше з травня 2020 року — періоду найбільшого економічного спаду через COVID, зазначається в матеріалі.
У звіті падіння цін пов’язали із запровадженням санкцій США проти «Роснєфті» та «Лукойлу». Через це знижка на нафту Urals порівняно з Brent у Чорному та Балтійському морях зросла до рекордних $26–28 за барель.
Більшість аналітиків оцінюють, що приблизно чверть федерального бюджету Росії напряму залежить від продажу енергоносіїв за кордон. Низькі ціни на експортну нафту безпосередньо загрожують державним фінансам Росії — можливими різкими дефіцитами бюджету та інфляцією. У прогнозі на 2026 рік російська влада очікує, що рік завершиться лише невеликим дефіцитом.
Нафтовий крах та бюджет Росії: як падіння доходів провокує інфляцію
У розрахунках заклали ціну нафти $59 за барель — це більш ніж удвічі вище за її нинішню експортну ціну.
Західні санкції, жорсткіший контроль за їх дотриманням, а також останні кроки США проти найбільших російських виробників — зокрема «Роснєфті» та «Лукойлу» наприкінці 2025-го та на початку 2026 року — вдарили по доходах Росії від експорту.
Через зростання ризиків перевезень російські експортери змушені користуватися дорогими «тіньовими танкерами» під чужими прапорами, щоб обходити обмеження, і пропонувати покупцям значні знижки.
У світі нафта схожих характеристик, але не російського походження — зокрема еталонна марка Brent — нині коштує близько $63–$65 за барель. Водночас ключові покупці, такі як Індія та Китай, дедалі обережніше ставляться до закупівель російської нафти у великих обсягах, побоюючись санкцій з боку США та ЄС.
Санкції проти танкерів РФ: Україна та Захід блокують експорт нафти
Посилення міжнародної кампанії, спрямованої безпосередньо проти російської «тіньової флотилії» танкерів, також підірвало здатність Росії стабільно вивозити нафту на зовнішні ринки. Це змушує продавців ще більше знижувати ціни, щоб знаходити покупців.
Деякі перехоплення таких суден мають характер звичайних воєнних ударів. Наприклад, у вівторок Україна атакувала дронами чотири танкери під прапорами третіх країн, які, ймовірно, перевозили продукцію для російських нафтових компаній поблизу чорноморського порту Новоросійськ — з метою потопити або знищити ворожі судна.
Інші випадки були складними правоохоронними операціями. Наприклад, США два тижні переслідували танкер під російським прапором. Погоня тривала близько 2 000 морських миль. Зрештою на борт піднялися групи Берегової охорони США і взяли судно під контроль. Метою було затримати корабель, який намагався обходити санкції.
Із жовтня 2025 року танкери, які, ймовірно, контролює Росія, зупиняли, брали на абордаж і атакували, а в поодиноких випадках — навіть топили. Це відбувалося у водах поблизу проток, біля узбережжя Лівії, у східній частині Середземного моря та в південно-східній Атлантиці. Водночас лише за грудень ЄС додав до санкційного списку ще 41 танкер, який переважно використовує Росія.
Уряд Великої Британії — ключовий гравець у контролі за дотриманням санкцій, адже в Лондоні та заморських британських територіях зосереджені багато компаній, що страхують морські перевезення, — розглядає новий законопроєкт.
Він може дозволити продавати нафту з російських танкерів, які потрапили під санкції та були затримані. Отримані кошти планують спрямувати на фінансування постачання зброї та військових матеріалів Україні, повідомила газета The Times у середу.
Путін заявляє про стабільність економіки на тлі нафтового обвал
Високопосадовці Кремля на чолі з президентом Владіміром Путіним заявляють, що міжнародні санкції — і навіть прямі затримання та захоплення російських танкерів, які перевозять нафту російським покупцям, — нібито не вплинуть на економіку Росії. За їхніми словами, вона загалом залишається стабільною.
У коментарі від 23 жовтня, який цитувало агентство ТАСС, Путін — реагуючи на нові санкції США проти великих російських нафтових компаній, зокрема «Роснєфті» та «Лукойлу», — заявив, що противники Росії слабкі, а її економіка здатна витримувати потрясіння в енергетичному секторі: «Щодо нових санкцій — по-перше, тут немає нічого нового.
Так, вони серйозні для нас і можуть мати певні наслідки, але суттєво на наш економічний стан не вплинуть».
У заяві від 19 грудня під час загальнонаціональної телепрограми з телефонними дзвінками та запитаннями від «пересічних» громадян російський лідер знову наполягав, що економіка РФ залишається міцною, попри майже нульове зростання.
Він заявив: «Уповільнення економічного зростання цього року приблизно до 1% [порівняно з вищими темпами раніше] — це свідоме рішення влади та Центрального банку, щоб знизити інфляцію… Економіка стабільна, макроекономічну стабільність забезпечено, безробіття — на історичних мінімумах, міжнародні резерви зростають… і ми можемо поступово нарощувати економічну динаміку, зберігаючи інфляцію помірною».
Економічна криза в регіонах РФ: дефолт Саратова та затримки зарплат
Водночас, за статистикою самого Міністерства фінансів Росії, станом на кінець 2025 року 56 із 89 регіонів, що входять до складу РФ, працювали із сукупним дефіцитом у 169,2 млрд рублів. Серед найбільш збиткових — промислові та енергозалежні регіони: Кемеровська та Іркутська області, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська та Нижньогородська області.
У віддаленій Республіці Хакасія в центральній частині Сибіру, за повідомленнями регіональних новинних платформ, розрив між податковими надходженнями та витратами на державні послуги сягнув 65–70%. Через це станом на січень там «тимчасово» призупинили виплату зарплат більшості працівників бюджетної сфери — зокрема в освіті та охороні здоров’я.
За непідтвердженими повідомленнями незалежних російських медіа, які вперше з’явилися 11 січня, Саратовська область фактично опинилася в стані дефолту через падіння податкових надходжень.
Саратовська область — енергетичний регіон, багатий на нафту. Протягом останніх восьми місяців вона також була одним із найчастіших об’єктів ударів українських дронів по місцевих нафтопереробних заводах.
Місцеві медіа цитували депутата обласної думи Алєксандра Анідолова, який під час засідання щодо бюджетного планування заявив, що область «фактично в дефолті», а її керівництво офіційно попросило федеральний уряд списати близько 12,5 млрд рублів боргу, щоб не допустити зупинки роботи місцевих служб. Водночас російські загальнонаціональні ЗМІ заяви Анідолова не підтвердили.