Президент США Дональд Трамп у середу заявив, що Сполученим Штатам потрібно взяти Гренландію під контроль — за підтримки НАТО. Це сталося за кілька годин до ключових переговорів щодо арктичного острова за участі високопосадовців Данії, Гренландії та США.
Перед початком зустрічі з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом Трамп сказав, що контроль США над Гренландією — автономною територією у складі Данії, союзниці по НАТО — є «життєво важливим» для його запланованої системи протиповітряної та протиракетної оборони Golden Dome.
«НАТО стане набагато сильнішим і ефективнішим, якщо Гренландія опиниться в руках СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ. Будь-який інший варіант — НЕПРИЙНЯТНИЙ», — написав він у соцмережах.
Він заявив, що НАТО «МАЄ БУТИ ЛІДЕРОМ» у створенні багаторівневої системи протиракетної оборони.
«ЯКЩО МИ ЦЬОГО НЕ ЗРОБИМО, ЦЕ ЗРОБИТЬ РОСІЯ АБО КИТАЙ — МИ ЦЬОГО НЕ ДОПУСТИМО!» — написав Трамп.
Напередодні міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен намагався розвіяти побоювання США щодо безпеки в Гренландії. У коментарі AFP він заявив, що Данія посилює там свою військову присутність і веде переговори із союзниками про «розширення присутності НАТО в Арктиці».
Трамп неодноразово погрожував узяти під контроль цей величезний, стратегічно важливий і малозаселений арктичний острів. Після того, як 3 січня він наказав завдати смертоносного удару у Венесуелі, внаслідок якого було усунено її президента, Трамп, схоже, став діяти ще рішучіше.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен і його гренландський колега мали провести переговори пізніше в середу у Вашингтоні з держсекретарем США Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Венсом.
Лекке заявив, що сподівається «прояснити певні непорозуміння». Водночас не ясно, чи вважає адміністрація Трампа це непорозумінням — і чи готова вона відступити.
На запитання у вівторок про заяву лідера Гренландії, що острів воліє залишатися частиною Данії, Трамп відповів: «Ну, це їхня проблема».
«Я нічого про нього не знаю, але для нього це буде великою проблемою», — додав Трамп.
У п’ятницю Трамп заявив, що хоче Гренландію «незалежно від того, подобається їм це чи ні», і додав: «Якщо ми не зробимо це по-доброму, зробимо це по-поганому».
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що напад на союзника по НАТО означав би кінець Альянсу.
Попри те, що угода з Данією дозволяє Сполученим Штатам розміщувати в Гренландії стільки військових, скільки вони вважатимуть за потрібне, Трамп наполягає на повному контролі США над Гренландією. У неділю він сказав журналістам: «Йдеться про придбання, а не про оренду».
Колишній девелопер нерухомості також заявив The New York Times, що володіння островом «психологічно необхідне для успіху» і «дає речі й можливості, яких не отримати, просто підписавши документ».
Трамп стверджує, що США мають узяти Гренландію під контроль, щоб не допустити посилення впливу Росії або Китаю на острові.
Обидві країни активізували свою діяльність в Арктиці, де через зміну клімату тане лід. Водночас жодна з них не висуває претензій на Гренландію, де проживає близько 57 000 людей.
- «Поганий союзник»? -
Венс, який під час візиту до Гренландії торік назвав Данію «поганим союзником», відомий своєю жорсткою позицією. Вона проявилася і в лютому, коли він публічно розкритикував президента України Володимира Зеленського під час зустрічі в Білому домі.
Поки що не повідомлялося, чи буде зустріч щодо Гренландії відкритою для преси.
«Якщо США продовжуватимуть наполягати: “Нам потрібна Гренландія за будь-яку ціну”, ця зустріч може закінчитися дуже швидко», — сказала Пенні Наас, старша віцепрезидентка Німецького фонду Маршалла США, аналітичного центру у Вашингтоні.
«Але якщо в позиції буде хоч трохи більше нюансів, може відбутись інша розмова», — додала вона.
Уряд Гренландії та Данія рішуче виступають проти планів Трампа.
Копенгаген відкинув твердження США, що Данія нібито не здатна захистити Гренландію від Росії та Китаю. Данська влада наголосила, що вже інвестувала майже 90 млрд крон (близько $14 млрд) у посилення військової присутності в Арктиці.
Данія є одним із засновників НАТО, а її військові разом зі США брали участь у війнах в Афганістані та Іраку — остання викликала чимало критики.
Невдовзі після переговорів у Білому домі високопосадова делегація Конгресу США відвідає Копенгаген, щоб висловити підтримку. До її складу увійдуть переважно демократи, а також один республіканець.