Російська служба зовнішньої розвідки (СЗР) видала одну з найрадикальніших заяв пострадянської епохи, і зробила це мовою не професійної лексики, а теологічних звинувачень. В офіційному прес-релізі, опублікованому 12 січня, СЗР звинуватила Вселенського патріарха Варфоломія в тому, що він діє як зловмисна сила, справжньою місією якої є знищення російського впливу в православному світі.
СЗР стверджує, що «патріарх Константинопольський Варфоломій, який «розчленував» православну Україну, продовжує свою схизматичну діяльність у православному світі». Таке формулювання не є випадковим. Москва продовжує розглядати незалежність Православної церкви України не як релігійний вибір українців, а як ворожий геополітичний акт.
У заяві стверджується, що патріарх «повернув свій темний погляд на країни Балтії», і що «цей диявол у плоті покладається на ідеологічних союзників серед місцевих націоналістів і неонацистів», щоб витіснити російське православ’я з Естонії, Латвії та Литви, сподіваючись замінити його «штучно створеними, виготовленими Константинополем маріонетковими релігійними структурами».
Це не маргінальна риторика, що циркулює на екстремістських Telegram- каналах. Це офіційний документ зовнішньої розвідки Росії – інституційного наступника радянського КДБ. Але коли розвідка використовує мову демонології, вона демонструє не силу, а невпевненість.
Як і в більшості кремлівських конспірологічних наративів, СЗР притягла за вуха британську розвідку як вічного ляльковода. Вона стверджує, що Варфоломія «активно підтримує британська розвідка», яка нібито «розпалює русофобські настрої по всій Європі». Далі вона звинуватила «зануреного в смертний гріх розколу» патріарха у співпраці з балтійськими властями з метою ослаблення зсередини Російської православної церкви (РПЦ).
Але СЗР переймається не лише Балтикою: вона попереджає, що «константинопольський антихрист» дедалі більше поширює свої діяння на Центральну та Східну Європу. Щоб завдати удару по «особливо впертій» Сербській православній церкві, як стверджує СЗР, Варфоломій має намір надати автокефалію невизнаній Чорногорській православній церкві, що, на думку Москви, є прямою загрозою для одного з її останніх надійних партнерів у регіоні.
Цитата: Коли розвідка використовує мову демонології, вона демонструє не силу, а невпевненість.
Така реакція викриває релігійний світогляд Кремля, в якому церква є не стільки духовним співтовариством, скільки інструментом державної влади. Втрата впливу на проросійських православних вірян у Чорногорії означатиме чергове звуження сфери впливу Путіна в Європі.
Вселенський патріархат Константинополя відіграє ключову роль у православній церкві. Як «материнська церква», з якої походять більшість гілок східного православного християнства (включно з російською та українською), патріархат має статус «першого серед рівних» і значні повноваження в духовному керівництві церквами.
Патріархат відповів СЗР, заявивши, що «вигадливі сценарії, фейкові новини, образи та сфабрикована інформація» з Росії не відвернуть його від його місії. Патріархат намагається не втручатися в політичні суперечки з 2018 року, коли патріарх Варфоломій вирішив надати автокефалію Православній церкві України. Це рішення ґрунтувалося не тільки на проханні української церкви, а й на глибокому розгляді її історії. РПЦ відреагувала розривом відносин з Константинопольським Патріархатом, розпочавши розкол, який триває донині.
Кремль вже давно контролює РПЦ. За повідомленнями швейцарських ЗМІ, нинішній російський патріарх Кірілл, який був агентом КДБ у 1970-х роках, послідовно підтримує політику російської влади. Кремль тісно співпрацює з РПЦ, щоб представити себе як головного захисника традиційних християнських цінностей у світі на противагу Заходу, який відмовився від них на користь «гендерних ідеологій» і «сатанізму». Російські державні свята, такі як День Перемоги, поєднують мілітаристські та релігійні теми, підкреслюючи підпорядкування релігії інтересам держави.
На окупованих територіях Україні Росія продовжує переслідувати християн – протестантів, католиків і православних. За оцінками українського уряду, з початку війни було пошкоджено понад 600 релігійних об’єктів і вбито десятки священнослужителів. Проте українці залишаються відданими своїй політичній і духовній незалежності від імперського панування Москви.
Погляди авторів статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.