Контроль, переслідування, хабарі: повсякденне життя мігрантів у Росії

Тиск на приблизно 6,5 мільйонів іноземних громадян у Росії – переважно трудових мігрантів із Центральної Азії, які працюють на низькокваліфікованих роботах посилюється з усіх боків

В Росії киргизькому таксисту Алиму несолодко – постійний нагляд, хабарі, приниження та переслідування на вулиці.

«Ми мусимо платити, платити, платити за все», – розповів 38-річний батько двох дітей агенції Франс Пресс (AFP) поблизу Москви.

«Поліція постійно вимагає хабарів за кожен документ, кожен штамп: реєстрацію, патент, дозвіл на роботу», – сказав він, додавши, що деякі документи можуть коштувати до 300 доларів неофіційно.

Тиск на приблизно 6,5 мільйона іноземних громадян у Росії – переважно трудових мігрантів із Центральної Азії, які працюють на низькокваліфікованих роботах і надсилають свій заробіток своїм сім’ям на батьківщині – посилюється з усіх боків.

Чиновники намагаються блокувати їхній доступ до роботи та навчання за допомогою жорсткіших імміграційних правил, а ксенофобія, яка завжди була значною в Росії, зростає ще більше.

Щодня Алим повинен повідомляти органи влади про своє місцезнаходження в державному додатку Amina, встановленому на його телефоні.

«Якщо ти не робиш цього три дні поспіль, тебе вносять до чорного списку, з якого важко вийти», – пояснив він.

Внесення до офіційного «реєстру осіб, що перебувають під наглядом» означає замороження банківських рахунків і підвищує ризик втрати роботи, виключення з університету або навіть депортації.

«Божевілля»

Посилення правил було закріплено минулого року, коли президент Росії Володимир Путін підписав новий закон, спрямований на «обмеження присутності членів сімей мігрантів у Росії». Це, мовляв, має «зменшити навантаження на соціальні та медичні служби».

Серед деяких із запроваджених вимог – надзвичайно суворі мовні тести для дітей мігрантів, які хочуть вступити до російських шкіл.

Анна Орлова, викладачка російської мови в проєкті «Діти-мігранти», критикує як тести, так і загальну політику.

«Нам навпаки треба радіти, що до нас приїжджають мігранти. Це означає зростання російської економіки», – сказала вона.

Складні тести в поєднанні з іншими бюрократичними перешкодами призвели до того, що 87% дітей мігрантів не змогли вступити до школи в 2025 році, за даними федерального регулятора.

«Міністерство освіти поставило за мету більше не приймати до шкіл учнів, які не є росіянами. Це божевілля», – сказала Орлова.

Незабаром дочка Алима, яка зараз ходить у дитсадок, повинна буде пройти тест.

Є ознаки того, що високий рівень ксенофобії в суспільстві проникає в шкільні класи.

Нещодавно сина Алима, який вже ходить до школи, побили його російські однокласники.

У грудні в школі поблизу Москви підліток з неонацистськими поглядами зарізав 10-річного хлопчика з Таджикистану.

«Життя мігранта в Росії важке. Мігрант стає ворогом, на якого спрямовується невдоволення суспільства, — сказала Світлана Ганнушкіна з організації «Громадянська допомога», яка захищає права мігрантів і яку влада назвала «іноземним агентом». – Нам кажуть, що вони крадуть наші робочі місця і через них зарплати низькі».

Такі антиімміграційні настрої, поширені в багатьох країнах, набули особливої гостроти в Росії, де висока інфляція, а Кремль підвищив податки для фінансування витрат на війну проти України.

Страх призову

Ганнушкіна сказала, що політична реакція була «сповнена страху» і почалася після масового вбивства в березні 2024 року в концертному залі поблизу Москви, де загинуло 149 людей.

Четверо підозрюваних нападників, які зараз перебувають під судом, є вихідцями з Таджикистану.

Антимігрантські настрої також сприяли зростанню популярності деяких політичних груп, таких як ультранаціоналістична партія ЛДПР, союзниця Кремля.

«Я постійно буваю в регіонах, і нелегальна імміграція часто є головним питанням, яке піднімають наші співгромадяни. Ми втомилися від цієї ситуації», – сказав лідер партії Леонід Слуцький в ефірі YouTube.

Слуцький звинуватив мігрантів у «підриві принципів і традицій» російського суспільства.

Він відмовився коментувати, коли з ним зв’язалася AFP.

Алим хоче покинути Росію до 2030 року, коли, як сподівається, виплатить іпотеку в Киргизстані.

«Багато моїх співвітчизників уже повернулися, бо їхніх дітей не прийняли до школи», — сказав він.

Після чотирьох років перебування в Росії Алим більше не хоче російського паспорта.

«Я не хочу, щоб мене забрали в армію», — пояснив він.