Протягом останніх двох тижнів латвійські правоохоронці взяли під варту щонайменше трьох осіб, афілійованих із угрупованням «Антифашисти Прибалтики».
Ця організація вибудувала розгалужену агентурну мережу, яка тривалий час забезпечувала російські спецслужби даними про переміщення військових вантажів, а також відомостями про українських біженців та активістів, що підтримують Україну, передає LSM.
Шпигунська мережа в Латвії збирала дані для ФСБ РФ
Підставою для затримань стали секретні документи, отримані проєктом «Центр Досьє». Ці матеріали згодом були передані журналістам програми Nekā personīga каналу TV3 для розслідування.
Оприлюднені дані доводять, що «Антифашисти Прибалтики» є не просто проросійським об’єднанням, а дієвим інструментом розвідки.
Учасники групи намагалися шпигувати на латвійських заводах із виробництва БПЛА, відстежували логістику армії та збирали досьє на волонтерів і громадян, які публічно демонструють українську символіку.
Служба державної безпеки (СДБ) Латвії підтвердила, що зловмисники координували підривну діяльність через спеціалізовані канали у Telegram, залучаючи нових прибічників для атак на національну безпеку країни.
Слідство проти Антифашистів Прибалтики - що відомо
Хоча розслідування проти угруповання розпочалося ще наприкінці 2022 року, наразі перед судом постали лише Тетяна Андрієц та Олександр Жгун.
Інші ключові фігури, зокрема самопроголошений лідер Сергій Васильєв, встигли виїхати до Росії чи Білорусі, уникаючи правосуддя.
За словами прокурорки Зане Лодзіні, стратегічною метою організації було формування «п’ятої колони» з нелояльних осіб. Росія розраховувала використати їх для організації масових заворушень, дестабілізації демократичного устрою Латвії та нападів на опонентів кремлівського режиму в слушний момент.
Журналістські розслідування вказують на прямий зв’язок Васильєва з куратором Сергієм Колесниковим, який, попри статус «приватного детектива», залишається чинним агентом ФСБ. Саме через нього розвідувальна інформація потрапляла до Москви.
Серед нещодавно затриманих опинилася і дружина лідера угруповання Івета Балоде.
Документи свідчать, що вона особисто фіксувала пересування військових ешелонів та регулярно відвідувала територію країни-агресора для звітування.
Окремим напрямком роботи мережі було промислове шпигунство.
Листування учасників підтверджує спроби проникнення на об’єкти з виробництва дронів через фіктивне працевлаштування або під виглядом іноземних контрагентів. Також проводився збір персональних даних працівників цих заводів.
Сторона обвинувачення переконана, що кожен крок «Антифашистів Прибалтики» був детально скоординований із російськими спецслужбами.
За створення та керівництво такою злочинною організацією фігурантам загрожує суворе покарання — від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.