Трамп прибув до Цюриха із затримкою через «незначну електричну несправність», яка змусила Air Force One повернутися після зльоту. Уже напередодні участі у Всесвітньому економічному форумі він виступив із критикою на адресу європейців.
Однак лідери, які зібралися на швейцарському гірськолижному курорті, згуртувалися проти Трампа. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні попередив про «розрив» у глобальній системі під проводом США, а президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв протистояти «хуліганам».
Ця єдність викликала різку реакцію міністра фінансів США Скотта Бессента, який закликав європейців «глибоко вдихнути» й дочекатися прибуття президента, щоб почути, що він скаже.
«Не піддавайтеся імпульсивному роздратуванню — ми вже спостерігали це раніше», — сказав Бессент.
Трамп мав виступити на щорічному зібранні світової економічної та політичної еліти о 14:30 (13:30 GMT), однак після його прибуття із затримкою одразу не було зрозуміло, коли саме відбудеться промова.
Раніше він заявляв, що в Давосі проведе низку зустрічей щодо Гренландії, оскільки його наміри стосовно цього великого острова спричинили найсерйозніший розкол між Вашингтоном і західними союзниками за останні десятиліття.
На запитання, наскільки далеко він готовий зайти, щоб взяти під контроль автономну територію, яка належить Данії — союзниці по НАТО, Трамп відповів журналістам: «Дізнаєтеся».
Про антитрампівські настрої також свідчив напис «No Kings», який за ніч вирізали в снігу на схилі над Давосом. Це гасло з американських протестів.
Виважена дипломатія
Трамп наполягає, що багата на корисні копалини Гренландія є критично важливою для безпеки США та НАТО в протистоянні з Росією і Китаєм. На тлі потепління в Арктиці відкриваються нові маршрути й можливості, а супердержави змагаються за стратегічну перевагу в регіоні.
Однак генсек НАТО Марк Рютте заявив у середу в Давосі, що наразі є потреба у «виваженій дипломатії», оскільки претензії Трампа на територію іншого союзника спровокували для Альянсу кризу екзистенційного рівня.
Рютте, якого вважають одним із небагатьох європейських лідерів, здатних ефективно спілкуватися з Трампом, сказав: «Зараз ситуація, без сумніву, напружена».
Рютте також заперечив Трампу, який уже давно закликає інші країни витрачати більше на Альянс і який у вівторок заявив, що сумнівається, чи НАТО прийшло б на допомогу США у разі потреби.
«Я кажу йому: так, прийшли б», — сказав Рютте.
Тим часом Франція у середу закликала провести навчання НАТО в Гренландії та заявила про готовність долучитися до них, повідомили в офісі Макрона.
Президент Франції у вівторок у Давосі застеріг від спроб США «підпорядкувати Європу» та назвав «неприйнятними» погрози Трампа запровадити мита проти союзників через Гренландію.
Європа пригрозила контрзаходами після того, як Трамп посилив тиск, заявивши про можливість запровадити мита до 25% проти восьми європейських країн за підтримку Данії.
Розрив
Трамп, утім, відкинув ідею європейської «торгової базуки».
В інтерв’ю News Nation Трамп заявив, що будь-які торговельні обмеження з боку Європи проти США «повернуться рикошетом», водночас висловивши сподівання, що сторонам вдасться «домовитися».
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, який після закликів Трампа зробити Канаду 51-м штатом США взяв курс на зменшення залежності Оттави від Вашингтона, у Давосі зірвав овації — рідкісну реакцію для цього форуму.
«Ми перебуваємо не в перехідному періоді, а в точці розлому», — сказав Карні про систему глобального управління під проводом США.
У Білому домі заявили, що у своєму виступі в Давосі Трамп хоче зосередитися на економіці США на тлі кризи вартості життя, яка загрожує його Республіканській партії напередодні проміжних виборів 2026 року.
Втім, гучні заяви президента США про намір посилити американський вплив у світі вже через рік після початку другого терміну означають, що тема Гренландії стане одним із головних акцентів його виступу.
Прем’єр-міністр Гренландії у вівторок попередив, що її населення чисельністю 57 000 людей має готуватися до можливого військового вторгнення.
Тим часом у четвер Трамп має намір офіційно оголосити про запуск першого статуту так званої «Ради миру» — органу для врегулювання міжнародних конфліктів із вартістю постійного членства в 1 мільярд доларів.